ОСОБЛИВОСТІ ВИКОРИСТАННЯ ЗЕМЕЛЬ ДЕРЖАВНОЇ ВЛАСНОСТІ В УМОВАХ ДЕЦЕНТРАЛІЗАЦІЇ

Abstract

Проаналізовано частку земель сільськогосподарського призначення державної форми власності переданої, згідно постанови Уряду, у комунальну. Розглянуто, встановлений, згідно ст. 117 Земельного Кодексу України порядок передачі Держгеокадастром земельних ділянок сільськогосподарського призначення державної власності у комунальну власність, який включає 6 етапів. Досліджено, що можливість розпоряджатися своєю землею є однією з умов ефективного розвитку нових об’єднаних громад, але лише за наявності обґрунтованої стратегії розвитку та конкретного поетапного плану дій на її виконання. Доведено, що процес передачі права розпорядження державними землями на місця може відбуватися лише за наявності розробленого механізму контролю за їх виконанням, а також забезпечення відкритості та прозорості роботи місцевих рад та їх голів. Обґрунтовано, що така передача має відбуватися за чітко розробленого плану використання та можливістю повернення таких земель до державної власності в разі зміни цільового призначення або неефективного використання. Неменш важливою проблемою є і належне функціонування ринку землі, оскільки ряд прогалин у законодавчій базі дають змогу змінювати власника, без фіксації формального факту купівлі-продажу землі. Доведено, що одним із способів збереження сільськогосподарських земель є встановлення контролю держави за ринком землі, шляхом створення Державного Земельного банку України, який виконуватиме функцію регулятора в земельній сфері.