СИНЕРГЕТИЧНА МОДЕЛЬ КРОС-ГАЛУЗЕВОЇ ЕКОСИСТЕМИ

Abstract

У статті досліджено феном крос-галузевої екосистеми як синергетичної єдності учасників за рахунок співпраці, спільних правил та принципів самоуправління, цифрової прозорості та мережевої взаємодії. Встановлено, що ключовими перевагами крос-галузевої екосистеми є децентралізація, функціонування в єдиному розподіленому цифровому просторі, забезпечення рівноцінного доступу учасників до ресурсів, цифрових інструментів та сервісів. Визначено, що завдяки системним функціям крос-галузевої екосистеми збільшується потенціал акторів для розвитку, з’являються нові форми різновекторної колаборації в умовах транснаціоналізації економіки. Обґрунтовано, що основною умовою успішної імплементації проектів крос-галузевої екосистеми є наявність ініціатора проекту, а також сприятливого середовища, що забезпечує вільний доступ до ринку, фінансової та інших видів підтримки, а також до знань та інформації. Детерміновано, що консолідуючими факторами крос-галузевої екосистеми є ключові компетенції, унікальні знання, новітні технології та релевантна інформація. Розроблено синергетичну модель крос-галузевої екосистеми. Характерними рисами запропонованої моделі є: крос-галузева взаємодія сприяє максимізації синергетичних ефектів більшою мірою, ніж корпоративних зв’язки; диверсифікація діяльності і спрямованість на створення ощадливих інновацій; екологізація діяльності та комерціалізація розробок; мобільність і гнучкість бізнес-процесів; автономність учасників та добровільні засади співпраці. Обґрунтовано ключові вектори розвитку, які необхідно реалізувати вітчизняним підприємствам з метою досягнення синергетичних ефектів, активізації інноваційного зростання крос-галузевої екосистеми. Послідовна реалізація запропонованих заходів дасть змогу учасникам сформувати єдине інформаційного середовище; реалізувати цифровий реверс-інжиніринг; імплементувати принципи ощадливого виробництва; використовувати клієнтоорієнтований підхід в управлінні. З’ясовано, що функціонування крос-галузевих екосистем сприяє оптимізації внутрішнього ринку, усуненню адміністративних бар'єрів, підвищенню рівня обґрунтування рішень у соціальному, економічному та екологічному аспектах.