Abstract
У статті запропоновано кластеризацію, суть якої полягає у групуванні регіонів Китаю за ступенем прояву їх конкурентних переваг за технологічно-інноваційними, освітньо-інтелектуальними, економіко-інфраструктурними, туристично-культурними групами. Методичний підхід дозволів до оцінки територій полягає не лише з боку адміністративного поділу, він визначає конкретні території, які можуть мати схожі стратегії маркетингового менеджменту з метою досягнення високого ступеня конкурентної переваги та впливу на конкурентоспроможність регіону в цілому. Управління конкурентними перевагами регіонів з урахуванням кластерного підходу дозволяє не тільки більш повно та конкретно оцінити поточну ситуацію, але й ефективно використовувати ресурси, необхідні для гармонійного розвитку. Застосування кластерного підходу в координації діяльності територій дозволить створити якісний конкурентоспроможний територіальний бренд, що матиме позитивні наслідки в соціальній, економічній та інших сферах життя суспільства.
Publisher
Publishing House Helvetica (Publications)
Reference17 articles.
1. Flint, G. F. (2000), “What is the meaning of competitive advantage?”, Advances in Competitiveness Research, Vol. 8 No. 1, pp. 121–129.
2. Powell, T. C. (2001), “Competitive advantage: logical and philosophical considerations”, Strategic Management Journal, Vol. 22 No. 9, pp. 875–888. DOI: http://dx.doi.org/10.1002/smj.173
3. Lambin, J. J. (1997, January 1). Strategic Marketing Management. In-Text Citation: (Lambin, 1997). DOI: https://doi.org/10.1604/9780077092276
4. Grimm, C. M., Lee, H., Smith, K. G. (2006), Strategy as action. Competitive dynamics and competitive advantage, Oxford University Press, New York.
5. Wang, H. (2014). Theories for competitive advantage. In H. Hasan (Eds.), Being Practical with Theory: A Window into Business Research (pp. 33-43). Wollongong, Australia: THEORI.