ВИКОРИСТАННЯ ЗЕМЕЛЬНИХ РЕСУРСІВ ДЛЯ ВИРОБНИЦТВА ПРОДОВОЛЬСТВА В УКРАЇНІ: ДОВОЄННИЙ ПЕРІОД ТА СУЧАСНИЙ СТАН

Abstract

В статті проаналізовано динаміку та структуру площ сільськогосподарських угідь (рілля, cіножаті, пасовища, перелоги, багаторічні насадження), посівних площ сільськогосподарських культур (культури зернові та зернобобові, культури технічні, коренеплоди, бульбоплоди, культури овочеві та баштанні продовольчі, культури кормові), зібраних площ сільськогосподарських культур (зернові та зернобобові, соняшник, соя, ріпак, картопля, овочі) за регіонами України, частку сільськогосподарських угідь під органічним виробництвом, у загальній площі сільськогосподарських угідь. Досліджено також динаміку та структуру капітальних інвестицій, поточних витрат та інвестицій на капітальний ремонт основних засобів на охорону навколишнього природного середовища в Україні в цілому (захист і реабілітація ґрунту, підземних і поверхневих вод та збереження біорізноманіття і середовища існування) та у розрізі регіонів. Теоретичною основою дослідження є прикладні наукові положення розвитку земельних відносин, наукові праці вітчизняних та зарубіжних вчених з питань еволюції сільськогосподарського землекористування. У процесі дослідження використовувались такі методи досліджень: абстрактно-логічний; системного аналізу; теоретичного аналізу і синтезу. Також у процесі дослідження застосувались статистичні методи: рейтингування, порівняння середніх і відносних величин, графічний та індексний метод. В результаті дослідження доведено, що зменшення площі посівів сільськогосподарських культур в результаті тимчасової окупації Російською Федерацією частини території України та забруднення земель, в тому числі мінувань, у ході бойових дій безпосередньо впливає на продовольчий потенціал нашої країни, омежуючи можливості у виробництві сільськогосподарської продукції, її переробці, та, як наслідок, економічної та фізичної доступності продовольства для споживачів. Результати моніторингу необхідні для пошуку складових елементів агропродовольчої системи та механізмів їх взаємодії з метою забезпеченості сталості процесу в умовах обмеженості доступу до основного засобу виробництва та пошуку шляхів вирішення цієї проблеми у післявоєнний час.