Abstract
Не існує єдиної думки серед науковців щодо набору детермінант, які вплинули на перебіг пандемії та резільєнтність до неї. Метою дослідження є визначення оптимальних параметрів побудови системи медико-соціального забезпечення населення в резільєнтному до COVID-19 форматі. Актуальність вирішення проблеми полягає в тому, що кожна країна має свою специфіку та менталітет, тобто неможливо розробити універсальні рекомендації для всіх країн одночасно. Дослідження здійснюється в такій логічній послідовності: збір та обробка статистичної інформації; усунення мультиколінеарності; розподіл детермінант на деструктори та стабілізатори; лінгвістична оцінка змінних; введення логічних правил нечіткої логіки. Дослідження доводить, що важливими показниками для ефективної протидії можливим епідеміологічним викликам є забезпеченість лікарень (лікарі, ліжка, стаціонари) та відповідальне ставлення населення до свого здоров’я (проходження профілактичних оглядів, відвідування лікарів, відмова від самолікування).
Publisher
Publishing House Helvetica (Publications)
Subject
Computer Science Applications,History,Education
Reference42 articles.
1. Атлас громадського здоров'я України. URL: https://npsi.phc.org.ua/PH_Atlas?indicator=164&tab=infographics
2. Гриценко К. Метод діагностування рівня капіталізації страхових компаній з використанням теорії нечіткої логіки. Вісник Університету банківської справи Національного банку України. 2010. Т. 2, № 8. С. 241–244.
3. Матвійчук А. Моделювання фінансової стійкості підприємств із застосуванням теорій нечіткої логіки, нейронних мереж і дискримінантного аналізу. Вісн. НАН україни. 2010. № 9. С. 24–46.
4. Центр медстатистики - за 2021 рік. URL: http://medstat.gov.ua/ukr/MMXXI.html (дата звернення: 30.09.2023).
5. Alin A. Multicollinearity. Wiley Interdisciplinary Reviews: Computational Statistics. 2010. Vol. 2. No. 3. P. 370–374. DOI: https://doi.org/10.1002/wics.84