Abstract
У статті висвітлено теоретичні підходи до тлумачення поняття «соціальна мобільність» у контексті історичних аспектів та сучасних викликів та загроз, породжених повномасштабною війною та наслідками пандемії COVID-19. Досліджено та проаналізовано підходи зарубіжних та вітчизняних науковців до визначення соціальної мобільності через призму освіти, кваліфікації, професії, доходів, заробітної плати, соціального статусу, міграційні процеси. Обґрунтовано концепт соціальної мобільності, характеризуючи останню через соціально-економічні показники відповідно до рівня аналізу, концепцій та компонентів. Розглянуто взаємозв’язок між соціальними інститутами, змінами у структурі зайнятості, економічним зростанням, розвитком людського капіталу та процесами соціальної мобільності. Проведено аналіз тлумачення поняття «соціальна мобільність» міжнародними інституціями та сконструйовано власне бачення поняття соціальної мобільності працівників, яке передбачає зміни у кар’єрі, доходах та рівні заробітної плати, освітньо-кваліфікаційному рівні, здобутті нових навичок та досвіду, а також соціальному захисті. Визначено, що соціальна мобільність працівників є процесом, який дозволяє працівникові змінювати один вид діяльності на інший, успішно опановувати нові технології, реалізовувати вертикальну та горизонтальну кар’єру, пристосовуватись до внутрішнього та зовнішнього середовища. Підкреслено вагомість впливу соціально-економічних трансформацій на процеси соціальної мобільності під час повоєнного відновлення людського капіталу та економіки країни загалом. Акцентовано увагу на вагомості дослідження процесів соціальної мобільності у період повоєнної відбудови, а саме під час посткризового відновлення економіки та необхідного розвитку освітньо-трудового потенціалу держави. Наголошено на врахування принципів різноманітності, рівноправності та інклюзивності, стратегічного лідерства, злагодженої взаємодії роботодавців та державних інституцій у теоретичних та практичних дослідженнях підвищення соціальної мобільності працівників
Publisher
Publishing House Helvetica (Publications)
Reference44 articles.
1. Long J. The surprising social mobility of Victorian Britain. European Review of Economic History, 2013. Vol 17. No 1. P. 23. Available at: https://academic.oup.com/ereh/article/17/1/1/493819 (дата звернення: 20.11.2023).
2. Sorokin P. Society, Culture, and Personality. Their Structure and Dynamics, a System of General Sociology. 1962. 742 p.
3. Pohlig M. Occupational mobility in Europe during the crisis: Did the social elevator break? Research in Social Stratification and Mobility. 2021. DOI: https://doi.org/10.1016/j.rssm.2020.100549 (дата звернення: 20.11.2023).
4. Goldthorpe J.H., McKnight A. The Economic Basis of Social Class. 2004. Available at: https://core.ac.uk/download/pdf/93872.pdf (дата звернення: 20.11.2023).
5. UNU-WIDER Social Mobility in Developing Countries. Concepts, Methods, and Determinants. 2021. 506 p. URL: https://www.wider.unu.edu/publication/social-mobility-developing-countries-0 (дата звернення: 20.11.2023).