Abstract
Стаття присвячена темі формуванню ланцюгів доданої вартості в агропромисловому комплексі. Глобальні ланцюги доданої вартості (надалі ГЛДВ) тепер стали важливою частиною глобалізованої світової економіки. Враховуючи, що глобальні ланцюги мають значний вплив не лише на окремі компанії та транснаціональні корпорації, а й на цілі країни, важливо проаналізувати вплив на агропромисловий сектор кожної країни, що існує на глобальному рівні. Щоб ефективно працювати в цих умовах, компаніям необхідно змінити свої організаційні структури, аби підвищити гнучкість та формалізувати бізнес-процеси, особливо ті, що пов’язані з ланцюжком створення вартості. Мета статті – продемонструвати особливості формування ланцюгів доданої вартості під час виробництва продукції із сировини, отриманої в сільському господарстві. З огляду на можливості, які надають ланцюги доданої вартості країнам, що розвиваються, державні органи й агенції з розвитку розробили і впровадили різноманітні стратегії та програми з інтеграції ланцюгів доданої вартості, незважаючи на численні ризики та побоювання. Одні компанії зосереджені на розвитку ринку, інші – на вдосконаленні організаційної структури та підвищенні продуктивності, треті – на створенні мереж, іноземних інвестиціях, передаванні технологій і розвитку навичок. Активна участь у ГЛДВ дала змогу знизити бар’єри для входу на нижні ланки ланцюга створення вартості й інтеграції української промислової продукції до світового експорту, сприяла інтеграції української промислової продукції до світового експорту. З огляду на зміну географічних і продуктових векторів вітчизняного експорту, варто зазначити, що подальша участь України в міжнародній торгівлі залежить від зміцнення конкурентоспроможності вітчизняного ланцюга доданої вартості. Подальші дослідження мають бути спрямовані на розробку ефективних інструментів підтримки української промисловості в контексті сучасних торговельних угод.
Publisher
Publishing House Helvetica (Publications)