ОСОБЛИВОСТІ ФОРМУВАННЯ ФІСКАЛЬНОЇ ДЕРЖАВНОЇ ПОЛІТИКИ У ПЕРІОД РЕЦЕСІЙ

Abstract

У статті досліджено особливості формування фіскальної державної політики у період рецесій. Авторами акцентовано увагу на тому, що успішна фіскальна політика здатна не лише стабілізувати економіку, але й забезпечити стале зростання та підвищення добробуту населення. Доведено, що ефективність фіскальної політики залежить від багатьох факторів, включаючи рівень довіри до уряду, ступінь розвиненості фінансових ринків і стан глобальної економіки. Крім того, існує ризик, що фіскальна політика, спрямована на короткострокове вирішення проблем, може мати небажані довгострокові наслідки, такі як інфляція або зростання державного боргу. Авторами акцентовано увагу на здатності фіскальної політики впливати на обсяг виробництва через зміну сукупного попиту, що робить її важливим інструментом економічної стабілізації. Доведено, що найефективніша економічна політика зазвичай включає поєднання дискреційних і автоматичних інструментів. Дискреційна фіскальна політика може бути використана для впровадження довгострокових стратегій і структурних реформ, тоді як автоматичні стабілізатори і монетарна політика забезпечують більш оперативне реагування на короткострокові економічні коливання. Адже, ефективна фіскальна політика має не лише підтримувати стабільність економіки, але й сприяти довгостроковому економічному розвитку, підвищенню якості життя населення та забезпеченню соціальної справедливості. Авторами доведено, що ефективна економічна політика часто вимагає поєднання фіскальних та монетарних заходів. Фіскальна політика може забезпечити пряме стимулювання попиту через витрати та податкові зміни, тоді як монетарна політика може забезпечити більш гнучке управління економічними коливаннями через контроль над грошовою масою та процентними ставками. Правильне використання обох інструментів допомагає забезпечити стабільність економічного зростання, підтримуючи баланс між стимулюванням і стримуванням економічної активності.