НАВИЧКИ КОГНИТИВНОГО МЕНЕДЖМЕНТУ У ФОРМУВАННІ ЯКІСНИХ ХАРАКТЕРИСТИК АУДИТОРА

Abstract

У цьому дослідженні розглянуто самоефективність фахівців у сфері аудиту як показник мотивації до підвищення якості аудиту. Інституційна якість аудиту може як зменшити, так і посилити невизначеність, що виникає через неповну інформацію про поведінку економічних агентів, корпоративне управління з нижчою інституційною якістю аудиту може працювати неефективно. Ми вивчаємо взаємозв'язок індивідуальної самоефективності з ефективністю на рівні економічного агента та більш зовнішніми характеристиками при прогнозуванні когнітивної активації та управління. Позначено, що професійні навички та здібності аудиторів у вирішенні проблем вищого порядку будуть більш ефективними при використанні концепції «когнітивного менеджменту», яка більше зосереджується на розвитку ментальних моделей чи метакогнітивних навичок. Виявлено, що метод когнітивного менеджменту у професійній діяльності складається із шести кроків: моделювання, коучинг, планування, артикуляція, рефлексія та дослідження. Аудитори, які проходять підвищення кваліфікації за допомогою когнітивного учнівства, можуть набувати когнітивних навичок за допомогою дискурсивної взаємодії. Щоб активізувати дослідження в галузі управління та підвищення професійних навичок аудиторів на робочому місці, модель когнітивного менеджменту слід поєднувати з коучинговими дослідженнями, у тому числі коучинг професіоналів з спеціалістами-початківцями. Оскільки ці аспекти та метод когнітивного учнівства мають багато спільного, можна визначити види коучингової поведінки, які сприяють розвитку когнітивних та метакогнітивних навичок співробітників шляхом інтеграції когнітивного менеджменту з дослідженнями в галузі коучингу. Інтегруючи професійне зростання з когнітивною теорією, модель когнітивного учнівства можна використовувати при формуванні професійних навичок аудиторів вищого рівня, оскільки когнітивний менеджмент поєднує справжній досвід вирішення проблем з керівництвом експерта замість деконтекстуалізованого навчання. Отримані дані вказують на важливість звернення до когнітивного менеджменту щодо самоефективності аудитора.