Abstract
Актуальність дослідження Agile-філософії як чинника форсайту цифрової економіки не викликає сумнівів, так як це найсучасніший напрям дослідження відповідних проблемних полів філософської науки – антропології, філософії історії, філософії управління та економіки, філософії освіти, філософії права, методології соціальної філософії та діяльності. Сучасне суспільство як складна система повинна адаптуватися до змін у середовищі – системних змін, стохастичності, емерджентності. Agile-філософії – це мислення у категоріях складних систем, націлене на формування нової цифрової культури і нового цифрового мислення керівників, здатних працювати у режимі системної динаміки; розвивати мислення у категоріях складних систем, щоб адаптуватися до змін у середовищі. Метою дослідження є концептуалізація Аgile філософії як чинник форсайту цифрової економіки. Використання методів і підходів – системного, структурно-функціонального, інституціонального, антропологічного та аксіологічного дозволяє ефективно аналізувати динаміку адаптації системи до зовнішніх умов цифрового суспільства, що дозволяє виявити систему управління, його структуру, інституціоналізацію, цінності та гуманістичні підходи до управління, для чого слід з’ясувати цілі, методи, основні поняття та історичні віхи становлення управлінської парадигми. Засновником Agile-напрямку можна назвати Юргена Аппело, який у роботі «Менеджмент 3.0. Agile-менеджмент: лідерство та управління командами» (2019) розробив теорію гнучкого управління, в основі якої сформована дорожня карта для досягнення сталого розвитку сучасного суспільства, подолання його невизначеності, стохастичності, асиметрії інформації. Нові підходи, які виникали у філософській думці впродовж історії, змінили й саме розуміння Agile-філософії, тому філософи змушені були на кожному історичному витку розвитку суспільства по-новому осмислювати і саме поняття філософії відповідно до історії його розвитку та місця і ролі у ньому людини. Практичне значення дослідження у розробці концепції виживання організації в умовах нестабільності та невизначеності.
Publisher
Publishing House Helvetica (Publications)
Reference47 articles.
1. Адізес Іцхак Калдерон. Управління життєвим циклом організації / пер. з англ. Н. Палій. Харків : Клуб сімейного дозвілля, 2018. 496 с.
2. Банерджі Абхіджіт, & Дюфло Естер. Дієва еко¬номіка для важких часів. / пер з англ. Роман Клочко. Київ : Наш формат, 2021. 416 с.
3. Voronkova Valentyna, Kaganov Yuriy, & Metelenko Natalia. Conceptual basis of «the digital economy forsite model»: european experience (Концептуальні засади моделі «форсайт цифрової економіки»: європей¬ський досвід). HUMANITIES STUDIES : Collection of Scientific Papers / ed. V. Voronkova. Zaporizhzhiа : Publishing house «Helvetica», 2022. № 10 (87). С. 9–19.
4. Voronkova, Valentyna, Nikitenko, Vitalina, & Vasyl’chuk Gennadiy. European paradigm of socially responsible governance as conditions for exiting the COVID-19 pandemic crisis. освітній дискурс: збірник наукових праць / гол ред. О.П. Кивлюк. Київ : ТОВ «Науково-інформаційне агентство «Наука-техноло¬гії-інформація». 2022. Випуск 39 (1–3). С. 26–36.
5. Воронкова В. Г., Нікітенко В. О. Креативне місто як чинник розвитку цифрового суспільства. Комунальне господарство міст. Харків, 2022. Том 2. № 169 (2022): Серія: Економічні науки. C. 57–64.