Abstract
У той час як науковці активно займаються концептуалізацією біоекономіки як окремої ланки сталого економічного розвитку, існує цілий ряд інших зацікавленим сторін, які є безпосередніми учасниками біоекономічної трансформації та реалізації розроблених біоекономічних стратегій на практиці, думку яких зазвичай не враховують при розробці стратегічних напрямів розвитку та формуванні сталих моделей біоекономіки. Метою статті є дослідження сприйняття концепції біоекономічної трансформації основними зацікавленими сторонами на мікрорівні для формування політики та стратегій на усіх рівнях прийняття рішень, розробки навчальних планів та дисциплін, проведення наукових досліджень. Використовуючи кількісні дані, отримані шляхом анкетного опитування у трьох цільових підгрупах (науковий та інноваційний сектор, бізнес та промисловість, урядові та неурядові організації), нами сформовано наближене уявлення про сприйняття біоекономічної трансформації з точки зору академічної, державної та підприємницької перспективи. Згідно з результатами, концепція біоекономіки, тісно пов’язана з круговим, або циркулярним використанням біомаси для різних цілей, екосистемними послугами та сталим управлінням земельними ресурсами. Біоекономіка має великий потенціал для розвитку бізнесу та інновацій, сприяє сталому економічному розвитку, надає переваги для розвитку сільських територій, допомагає пом'якшити зміни клімату, створює нові робочі місця, її потенціал для економічного та інноваційного зростання виглядає менш помітним. Серед респондентів існує тверде переконання, що громадськість недостатньо поінформована про біоекономіку та перспективи її розвитку в Україні. Найбільш перспективним сектором з точки зору біоекономічної трансформації вважається сільське господарство – у первинному секторі та біоенергетика – у переробному секторі України. Науково-інноваційний сектор та бізнес середовище демонструють вищу готовність до розвитку біоекономіки, ніж державний сектор, однак усі сфери є досить узгодженими своєму розумінні зон відповідальності. Основним негативним чинником залишається відсутність сприятливої державної політики та законодавчого забезпечення, адаптованого до регіональних потреб. Дослідження сприяє розширенню дискусії щодо необхідності впровадження концепції біоекономіки в Україні та заповнює наукову прогалину в сприйнятті біоекономічної трансформації різними зацікавленими сторонами на мікрорівні.
Publisher
Publishing House Helvetica (Publications)
Reference48 articles.
1. European Commission. A sustainable bioeconomy for Europe Strengthening the connection between economy, society and the environment: updated bioeconomy strategy. 2018. URL: https://op.europa.eu/en/publication-detail/-/publication/edace3e3-e189-11e8-b690-01aa75ed71a1/
2. European Commission. Directorate-General for Research and Innovation. Review of the 2012 European Bioeconomy Strategy. Luxembourg : Publications Office of the European Union, 2018.
3. Schütte G. What kind of innovation policy does the bioeconomy need? New Biotechnol. 2018. № 40. Р. 82–86.
4. Trigkas M., Karagouni G., Mpyrou K., Papadopoulos I. Circular economy. The Greek industry leaders’ way towards a transformational shift. Resour. Conserv. Recycl. 2020. № 163.
5. Bran A.D., Dobre, I. Bioeconomy—An Interdisciplinary Approach. Rev. Int. Comp. Manag. 2017. № 18. P. 4–17.