Abstract
В статті доведено, що система охорони здоров’я жодної країни не в змозі протистояти викликам пандемії без впровадження жорстких обмежуючих заходів на соціальні контакти. В даному випадку мова йде не лише про нестачу закладів медичної допомоги на піку захворюванності, обладнання та медикаментів, але й про виснажливі умови праці медичного персоналу, що з часом призводить до емоційного вигорання та відповідного зниження продуктивності праці. Для вирішення проблеми емоційного вигорання автором запропоновано використовувати методику загальної емоційної спрямованості особистості Б. Додонова. Дана методика виходить з того, що потреби кожної особистості тісно пов’язані з емоціями: якщо потреба не може бути задоволена, це викликає негативні емоції та навпаки. В нормі, кожна людина прагне задовольняти свої потреби для отримання позитивних емоцій. Методика складається з 50 тверджень, за допомогою яких визначається тип особистості: альтруїстичний, комунікативний, глоричний, праксичний, пугнічний, романтичний, гностичний, естетичний, гедоністичний, акізитивний. За кожним переліченим типом спрямованості можна отримати від -10 до +10 балів, де більшому значенню відповідає сильніший емоційний рівень. Біло встановлено наступні причинно-наслідкові зв’язки: поточний стан загальної емоційної спрямованості працівників впливає на рівень їхнього емоційного вигорання; відповідно, сполучення складових емоційного вигорання визначають реакції на складні ситуації, де бажаною формою поведінки є вирішення поставлених завдань. З урахуванням вищесказаного, в рамках даної роботи проводилось вибіркове статистичне дослідження рівня емоційного вигорання працівників медичної сфери м. Запоріжжя. Зроблено висновок, що хоча опитані чоловіки виявились більш схильними до негативних проявів синдрому емоційного вигорання ніж жінки, такі відмінності знаходяться в межах статистичної похибки. Також, попередні результати засвідчили актуальність даного напрямку досліджень та необхідність розробки практичних заходів щодо протидії цьому.
Publisher
Publishing House Helvetica (Publications)
Reference22 articles.
1. Грицук О. В. Основні принципи та підходи в дослідженні синдрому емоційного вигорання у зарубіжній психології. Актуальні проблеми психології. 2012. Т. 1, Вип. 35. С. 30–33. URL: http://nbuv.gov.ua/UJRN/appsuh_2012_1_35_8
2. Главацька, О. Л. Попередження та подолання професійного вигорання соціальних працівників. Науковий вісник Ужгородського національного університету : серія: Педагогіка. Соціальна робота / гол. ред. І. В. Козубовська. Ужгород : Говерла, 2019. Вип. 2 (45). С. 41–45.
3. Фесун Г. Нечитайло Т., Канівець Т. Взаємозв’язок компонентів синдрому "професійного вигорання" з особливостями сімейного статусу в педагогів. Психологічні перспективи. 2019. Вип. 34. С. 232–248. URL: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Ppst_2019_34_19
4. Савка Ю. М. Сливка Я. І., Поляк-Митровка І. І., Райко О. Ю., Савка Г. С. Синдром професійного вигорання у медичних працівників м. Ужгород. Проблеми клінічної педіатрії. 2018. № 1. С. 66–72. URL: http://nbuv.gov.ua/UJRN/pkp_2018_1_13
5. Маляр-Газда Н. М. Емоційне вигорання – актуальна проблема медицини сьогодення. Проблеми клінічної педіатрії. 2015. № 3. С. 27–31. URL: http://nbuv.gov.ua/UJRN/pkp_2015_3_6
Cited by
1 articles.
订阅此论文施引文献
订阅此论文施引文献，注册后可以免费订阅5篇论文的施引文献，订阅后可以查看论文全部施引文献