Abstract
Дослідження використання біогазу має довгу історію, яка сягає другого тисячоліття до нашої ери. Протягом століть вчені виявляли здатність біомаси виділяти гази при розкладанні. Перші установки для виробництва біогазу з'явилися в середині XIX століття, а в Україні перший біореактор був запущений у 1959 році. Біогаз, що складається з метану, водню та синтезованого газу, виробляється з органічних матеріалів і має значні екологічні переваги, такі як зниження викидів парникових газів і зменшення залежності від вуглеводневих джерел енергії. Сучасні технології виробництва біогазу включають ферментацію, термохімічне перероблення та газифікацію.
Особливу увагу приділено використанню енергетичних рослин, таких як міскантус гігантський, для виробництва біогазу. Міскантус має високий потенціал завдяки значному вмісту біомаси та здатності рости на бідних ґрунтах. Його використання сприяє енергетичній незалежності, зниженню екологічного навантаження та стимулює розвиток сільського господарства. Дослідження показали, що біогаз можна виробляти з широкого діапазону сільськогосподарських культур та органічних відходів. Зокрема, міскантус є домінуючим субстратом через високий вихід біогазу.
Стаття узагальнює сучасні тенденції у вирощуванні міскантусу для отримання біогазу, аналізуючи основні країни, дослідницькі підрозділи та вчених, що працюють у цій сфері. Проведено бібліометричний аналіз досліджень агрономії міскантусу за період 2000-2023 рр. Визначено ключові організації, авторів, статті та журнали, які сприяють покращенню виробництва міскантусу шляхом оптимізації практик управління. Аналіз також вказує на можливі майбутні напрямки досліджень для подолання існуючих розривів у врожайності, зберігаючи якість продукції.
Publisher
European Scientific Platform (Publications)