Abstract
Мікробіота кишечника відіграє важливу роль у регуляції маси тіла. Різні дані свідчать про те, що мікробіота кишечника бере участь у розвитку ожиріння та пов'язаних з ним захворювань. Відомо, що склад мікробіоти кишечника відрізняється у пацієнтів з ожирінням і людей з низькою масою тіла. Мікробні продукти, такі як коротко ланцюгові жирні кислоти та мембранні білки, можуть впливати на метаболізм хазяїна, модулюючи апетит, адипогенез, глікогенез, запалення та інші функції [1]. З вивченням мікробіому традиційні погляди на етіологію багатьох захворювань людини змінилися. На підставі зростаючої кількості даних можна припустити, що мікробіом бере участь безпосередньо в патогенезі захворювань за допомогою складних взаємодій з метаболічною та імунною системами людини. Дійсно, будь-які патологічні процеси в організмі людини перебігають на тлі серйозних змін складу та функціональної активності мікробіому. Людина з порушеннями мікробіому відрізняється більшою вразливістю до захворювань. Багато досліджень показали, що зміни мікробіому пов'язані з широким спектром шлунково-кишкових та системних захворювань, включаючи запальні захворювання кишечника, астму, ожиріння, метаболічний синдром, серцево-судинну патологію, аутоімунні, нейроповедінкові та багато інших захворювань. Мікробіота кишечника бере участь у ферментації багатьох поживних речовин, зокрема, сприяє утворенню коротколанцюгових жирних кислот, які мають численні ефекти на енергетичний гомеостаз і мають вирішальне значення для здоров'я кишечника [11]. Найпоширенішими з них є оцтова, масляна та пропіонова кислоти, які відіграють важливу роль як субстрати для метаболізму глюкози; на них припадає понад 95% вмісту коротколанцюгових жирних кислот. Здорова мікробіота кишечника має вирішальне значення для правильної метаболічної функції та гомеостазу і забезпечує значні переваги для господаря в обмін на проживання та розмноження в кишечнику.
Publisher
European Scientific Platform (Publications)