Abstract
Процес антропогенного впливу з кожним десятиліттям набирає стрімких обертів, у зв’язку із цим, навколишнє середовище зазнає неповоротних негативних змін. В наслідок впливу людини змінюються ландшафти, цінні ділянки з багатим видовим різноманіттям флори та фауни пошкоджуються, або знищуються. Тому, охорона і збереження видів, їх місць існування є важливим і актуальним. Особливо критичною ситуація є в умовах сьогодення, коли наша країна зазнає важких і непоправних змін, нищення природи в наслідок війни. Територія Хмельниччини теж страждає, як і від буденної діяльності цивільного населення, так і від пошкоджень внаслідок бойових дій, що завдають негативного впливу на довкілля. На думку автора, саме природо-заповідні території, є тими «острівками», які забезпечують збереження та охорону цінних видів та природних комплексів (як і в мирний, так і у воєнний час). В роботі проаналізовано проблематику збереження та охорони місць зростання Salvia cremenecensis їх в умовах 2 ботанічних заказників місцевого значення «Устянський» та «Мукшанський» у складі національного природного парку «Подільські Товтри» [1], а також висвітлено рекомендації щодо подальшого покращення ситуації.
Publisher
European Scientific Platform (Publications)
Subject
General Agricultural and Biological Sciences
Reference6 articles.
1. Майорова, О. Ю., Ковальчук, І. І., Прокоп'як, М. Я. З., & Крижановська, М. А. (2021). Природно-заповідний фонд Хмельницької області в контексті формування Смарагдової мережі.
2. Дідух, Я. П. (ред.).(2009). Червона книга України. Рослинний світ. Київ: Глобалконсалтинг.
3. Mace, G. M., & Lande, R. (1991). Assessing extinction threats: toward a reevaluation of IUCN threatened species categories. Conservation biology, 5(2), 148-157.
4. Котов, М. І. (ред.). (1960). Флора УРСР. (Т. 9: АН УРСР, с. 690); Київ: Наук. думка.
5. Заверуха, Б. В. (1985) Флора Волыно-Подолии и ее генезис (с.191). Київ: Наук. думка.