Abstract
Когнітивна терапія психозу розвивалася протягом останніх десятиліть від початкових тематичних досліджень, посібників з лікування, пілотних рандомізованих контрольованих досліджень до повноцінних і методологічно строгих випробувань ефективності та, згодом, релевантності. Огляди та метааналізи підтвердили переваги втручань від клініцистів за цим методом. Уважна оцінка урядом і професійними організаціями привела до включення даної терапії в міжнародні рекомендації з лікування шизофренії. Пацієнти постійно просять змогу мати дане психотерапевтичне втручання і воно повільно стає доступним у багатьох європейських країнах та в наший країні, в інших частинах світу, наприклад, у США та Китайській Народній Республіці. Проте доступ до цього терапевтичного втручання залишається неприйнятно важким для переважної більшості людей із психозами, яким це може бути корисно. Психоз може статись з людьми у розквіті життєвих сил і призводить до серйозних наслідків для рівня дистресу, добробуту та функціонування, а також призводить до великих витрат для суспільства. Забезпечення ефективного втручання на ранній стадії потенційно може зменшити високі показники рецидивів, які виникають після одужання після першого епізоду, і наступну захворюваність і передчасну смертність, пов’язану з психозом. Ця стаття вміщає в себе опис історії психозу, опис мінливих пояснень його причинності та лікування. Після короткого вступу до когнітивно-поведінкової терапії, буде подано огляд цього методу у застосуванні щодо психозу. Представлено звіт про еволюцію когнітивно-поведінкової терапії для лікування психозу за останні тридцять років, завершуючи оглядом поточних і майбутніх напрямків досліджень.
Publisher
European Scientific Platform (Publications)
Subject
General Agricultural and Biological Sciences
Reference31 articles.
1. Романчук О.І. Когнітивно-поведінкова терапія тривожних розладів: модель розуміння, терапії та емпіричні докази ефективності. НейроNews: психоневрологія та нейропсихіатрія, 2012. № 4 (39), С. 40–45.
2. Achim A.M., Maziade M., Raymond É., Olivier D., Mérette C., Roy M.A. How prevalent are anxiety disorders in schizophrenia? A meta-analysis and critical review on a significant association. Schizophrenia Bulletin, 2011. Vol. 37, Issue 4, pp. 811–821. URL: https://doi.org/10.1093/schbul/sbp148 (дата звернення: 02.06.2020).
3. Aikawa, S., Kobayashi, H., Nemoto, T., Matsuo, S., Wada, Y., Mamiya, N., Mizuno, M. Social anxiety and risk factors in patients with schizophrenia: Relationship with duration of untreated psychosis. Psychiatry Research, 2018. Vol. 263, pp. 94–100. URL: https://doi.org/10.1016/j.psychres.2018.02.038 (дата звернення: 02.06.2020).
4. Bosanac P., Castle D. How should we manage anxiety in patients with schizophrenia? Australasian Psychiatry, 2015. Vol. 23, Issue 4, pp. 374–377. URL: https://doi:10.1177/1039856215588207 (дата звернення: 02.06.2020).
5. Buckley P, Miller B.J., Lehrer D.S., et al. Psychiatric comorbidities and schizophrenia. Schizophrenia Bulletin, 2009. Vol. 35, Issue 2, pp. 383–402. URL: https://doi.org/10.1093/schbul/sbn135 (дата звернення: 02.06.2020).