СТАТЕВІ ОСОБЛИВОСТІ ПРОЯВУ АГРЕСИВНОСТІ У СПОРТСМЕНІВ РІЗНИХ ВИДІВ СПОРТУ

Abstract

Мета. Визначити особливості прояву різних типів агресивності у спортсменів-єдиноборців та представників ігрових видів спорту. Методи. У дослідженні брали участь 115 студентів-спортсменів, з них: 62 юнаки та 53 представниці жіночої статі у віці 16-19 років, які залучені до тренувально-змагальної діяльності в єдиноборствах та спортивних іграх. Кваліфікація спортсменів: від I розряду до майстра спорту України. Під час роботи використовували опитувальник Л.Г. Почебут для визначення різних типів агресивності. Обробку кількісних показників проводили за t-критерієм Стьюдента. Результати. Встановлені найбільш притаманні типи агресивності для студентів різної спортивної спеціалізації та не спортсменів: вербальна агресивність найбільш притаманна юнакам не спортсмена; фізична агресивність – юнакам, що спеціалізуються у спортивних іграх; предметна агресивність – дівчатам, що обрали для себе спортивні ігри; емоційна агресивність та самоагресія найбільш притаманна дівчатам, що спеціалізуються у єдиноборствах. Висновок. Серед юнаків найбільший бал загальної агресивності спостерігається у не спортсменів, а найменший – у спортсменів-єдиноборців. Серед дівчат найвищий бал загальної агресивності був зафіксований у спортсменок, які займаються ігровими видами спорту, найнижчий – у дівчат, що не займалися спортом.