Abstract
Алопластика є «золотим стандартом» в лікуванні гриж живота, проте значну проблему становлять місцеві післяопераційні ускладнення пов’язані з сіткою, такі як серома, інфікування, нориці передньої черевної стінки та рецидив грижі. Частота виникнення післяопераційних ускладнень після алопластики залежить від багатьох факторів, які пов’язані зі способом життя пацієнтів, супутніми патологіями, видом, локалізацією грижі та методиками операцій.
Мета. Вивчити основні причини та фактори ризику виникнення ускладнень після алогерніопластики шляхом порівняльного аналізу клініко-анамнестичних особливостей пацієнтів.
Матеріали і методи. Проведено ретроспективний аналіз медичної документації 192 пацієнтів з післяопераційними ускладненнями після алопластики гриж живота. І групу (n=86) склали пацієнти з рецидивними грижами живота поєднаними з норицями передньої черевної стінки, ІІ групу (n=106) – пацієнти з глибокими інфікованими ранами з залученням сітчастого імплантату після алопластики грижі живота.
Результати. У І групі серед основних причин були виявлені серома у 60,5% та інфікування рани у ранньому післяопераційному періоді у 22,1%, у ІІ групі первинне інфікування рани у 38,7%, тривала серома, що нагноїлась у 33,0% пацієнтів. В залежності від методики: методику onlay виконували у 59,3% пацієнтів І групи та 70,8% ІІ групи, sublay у 27,9% пацієнтів І групи та у 29,2% ІІ групи. Не виявлено різниці між факторами ризику та супутньою патологією у І та ІІ групах та порівняно з літературними даними.
Висновки. Основними причинами виникнення глибоких інфікованих ран з залученням сітчастого імплантату та рецидивів гриж живота поєднаних з норицями передньої черевної стінки після алогерніопластики були тривала серома, що інфікувалась та нагноєння рани в ранньому післяопераційному періоді, які виникали здебільшого після алопластики за методикою оnlay, що обґрунтовувало профілактику виникнення сером та інфікування рани з метою попередження незадовільних результатів алопластики.
Publisher
Ivano-Frankivsk National Medical University
Reference15 articles.
1. Piatnochka VI, Dziubanovsky IYa. Surgical treatment of impacted abdominal hernias with application of modern synthetic materials by “tension-free” method. Shpytalna hirurgiia. 2004; 4: 105-7. Available from: https://medmuv.com/kafedra/journals/hospital/2002_1/all.pdf#page=105
2. Christoffersen MW, Henriksen NA. (2023) Treatment of primary ventral and incisional hernia. BJS; 110 (11):1419–21. DOI: https://doi.org/10.1093/bjs/znad137
3. Parker SG, Mallett S, Quinn L, Wood CPJ, Boulton RW, Jamshaid S et al. (2021) Identifying predictors of ventral hernia recurrence: systematic review and meta-analysis. BJS Open. 0: 1-9 DOI: https://doi.org/10.1093/bjsopen/zraa071
4. Feleschtinskij JP. Postoperative abdominal hernias [Pisliaoperatsiini hryzhi zhyvota]. Kyiv: TOV “Bisnes-Lohika”. 2012; 9:137-53. [In Ukrainian]
5. DeBord J, Novitsky Y, Fitzgibbons R. et al. SSI, SSO, SSE, SSOPI: the elusive language of complications in hernia surgery. Hernia 2018; 22: 737-8 DOI: https://doi.org/10.1007/s10029-018-1813-172.