Abstract
Забезпечення якісної реабілітаційної допомоги пацієнтам із постковідним синдромом вимагає розробки та вдосконалення відповідних інструментів на основі МКФ, спрямованих на удосконалення процесу діагностики, планування та проведення реабілітаційних втручань для досягнення найкращих для пацієнтів результатів.
Мета роботи – обґрунтування базового набору МКФ (ICF Core Set) як мінімального стандарту оцінки функціонування та обмеження життєдіяльності пацієнтів із постковідним синдромом протягом континууму реабілітаційної допомоги.
Матеріал і методи. У роботі було використано комплекс теоретичних методів дослідження, зокрема, аналіз літературних джерел, синтез, індукція та дедукція, порівняння, формалізація, абстрагування, моделювання тощо.
Результати дослідження та їх обговорення. На основі аналізу науково-методичної літератури визначено, що значна частина пацієнтів, які перенесли гостру коронавірусну хворобу, має певні функціональні проблеми, що значною мірою обмежує їхню щоденну активність і знижує якість життя. До найпоширеніших проблем та потреб пацієнтів з постковідним синдромом належали: втома, зниження толерантності до фізичних навантажень, зниження м’язової сили, задишка, біль або неприємні відчуття в ділянці серця, біль у суглобах та м’язах, втрата нюху та смакової чутливості, порушення сну, зниження уваги, порушення когнітивних функцій, тривожність та депресія, порушення щоденної активності. Встановлені основні проблеми та потреби пацієнтів із постковідним синдромом допомогли визначити базовий набір МКФ, який включає 25 категорій: 12 – функції організму, 1 – структури організму, 10 – активність та участь, 2 – фактори середовища.
Висновки. Запропонований МКФ набір, який включає мінімально необхідну кількість категорій, може бути використаний для вибору інструментів оцінювання, обрання терапевтичних втручань, створення категорійного профілю, планування реабілітаційного процесу та оцінки ефективності реабілітації пацієнтів із постковідним синдромом.
Publisher
Ivano-Frankivsk National Medical University
Reference25 articles.
1. Vynohradov OO. Bazovi nabory MKF (ICF Core Sets) u klinichnii praktytsi. Materialy XVIII Vseukr. nauk. konf. Aktualni pytannia biolohii ta medytsyny; 2023 cherv. 02; Lubny. Lubny: DZ «LNU imeni Tarasa Shevchenka»; 2023, s. 108-10. URI: http://dspace.luguniv.edu.ua/xmlui/handle/123456789/9797
2. Mizhnarodna klasyfikatsiia funktsionuvannia, obmezhennia zhyttiediialnosti ta zdorovia (Nakaz MOZ Ukrainy vid 21.12.2018 № 2449). Zheneva: Vsesvitnoi orhanizatsii okhorony zdorovia; 2001. 585 s. URI: https://moz.gov.ua/uploads/2/11374-9898_dn_20181221_2449.pdf
3. Nakaz MOZ Ukrainy vid 13.12.2018 r. № 2331 «Pro vnesennia zmin do Dovidnyka kvalifikatsiinykh kharakterystyk profesii pratsivnykiv. Vypusk 78 «Okhorona zdorovia». URI: https://zakon.rada.gov.ua/rada/show/v2331282-18#Text.
4. Proskura TO. Potentsiini orhany-misheni postkovidnoho syndromu. Zhurnal nevrolohii im. B.M. Mankovskoho. 2021;9(1-2):22-8. URI: http://nbuv.gov.ua/UJRN/jorn_2021_9_1-2_5
5. Fedorova OA. Sudovo-medychna otsinka metodiv vstanovlennia postkovidnoho syndromu. Challenges in Modern Science : ХХ International Scientific and Practical Conference COVID-19, Poland, Warsawa; 2021, s. 156-61. URI: http://ir.librarynmu.com/handle/123456789/2471