ANTIFUNGAL ACTIVITY OF 1-(4-R-PHENYL)-3-((1H-[1,2,4]-TRIAZOLE-5-YL)THIO)PYRROLIDINE-2,5-DIONES AGAINST THE MAIN PATHOGENS OF OPPORTUNISTIC MYCOSES

Abstract

У всьому світі, та й в Україні зокрема, спостерігаємо неухильне зростання мікозів. Це пов’язано з негативною дією низки факторів сучасної цивілізації на організм людини: збільшення використання антибіотиків широкого спектру дії, імуносупресивної терапії та зростання кількості хронічних захворювань, таких як: діабет і ожиріння. Серед найпоширеніших збудників мікозів одне з очільних місць умовно займають патогенні дріжджоподібні гриби роду Candida. Вони (гриби) є частиною нормальної флори людського організму, але можуть викликати інфекції, коли імунна система скомпрометована або порушено природний баланс мікроорганізмів.          Мета. Вивчити протигрибкову активність 1-(4-R-феніл)-3-((1H-[1,2,4]-тріазол-5-іл)тіо)піролідин-2,5-діонів щодо основних збудників опортуністичних мікозів і встановити їхні ефективні антифунгальні концентрації.          Матеріали і методи. Об’єктами дослідження були збудники опортуністичних мікозів, а саме: гриби роду Candida spp., Aspergillus spp. і Cryptococcus. Первинний скринінг протигрибкової активності проводили методом дифузії в агар, більш детальне вивчення ступеня впливу речовин на мікроскопічні гриби у вигляді визначення МІК проводили мікрометодом серійних розведень. Результати аналізували шляхом побудови теплокарт.          Результати дослідження. Встановлено, що 1-(4-R-феніл)-3-((1H-[1,2,4]-тріазол-5-іл)тіо)піролідин-2,5-діони містять виражену протигрибкову активність щодо всіх досліджуваних об’єктів. Для азолочутливих ізолятів грибів роду Candida діапазон значення МІК становив 1,56 – 6,25 мкг/мл, для азолорезистентних – 6,25 – 50 мкг/мл, для штамів грибів роду Aspergillus – 6,25 – 50 мкг/мл та 25 – 50 мкг/мл для роду Cryptococcus.          Висновок. Досліджувані синтетичні сполуки – похідні 1-(4-R-феніл)-3-((1H-[1,2,4]-тріазол-5-іл)тіо)піролідин-2,5-діону – проявляють значну протигрибкову активність стосовно умовно-патогенних дріжджоподібних і міцеліальних грибів із переважною фунгіцидною дією. Найвищу антифунгальну активність проявила сполука із замісником хлор (Cl)ув положенні 4 фенільного радикалу, а найнижчу – сполука без замісника (гідроген (H) у положенні 4). Протигрибкова активність сполук L 1369 (1-(4-хлорфеніл)-3-((1H-[1,2,4]-тріазол-5-іл)тіо)піролідин-2,5-діон) і L 95 ( 1-(4-бромфеніл)-3-((1Н-[1,2,4]-тріазол-5-іл)тіо)піролідин-2,5-діон) поширюється на стійкі до флуконазолу клінічні штами Candida spp., Cryptococcus neoformans і Aspergillus spp.