Abstract
Метою роботи є демонстрація можливостей застосування багаторічних рядів супутникових даних для дослідження та аналізу окремої самоорганізованої геосистеми локального рівня для визначення тенденцій і змін, що відбуваються в екосистемах на регіональному рівні. За приклад взята ділянка, що зазнає швидкоплинних змін під дією природних та антропогенних чинників, а саме невелика південно степова ділянка рукотворного лісового масиву «Матвіївський ліс» поблизу м. Миколаїв, що розташована на лівобережжі р. Південний Буг. Для аналізу використаний багаторічний ряд багатозональних даних місії Landsat (за період в 32 роки) та Sentinel-2 останніх років за якими встановлюються залежності, що існують між станом геосистеми, температурою поверхні (LST) та рослинністю. Визначено, що показники вегетаційного індексу NDVI та LST знаходяться в протифазі. Але кореляційні залежності між ними становлять лише 0,56, тому що на локальному рівні існують інші чинники, такі як зволоженість грунту, форма рельєфу, стан погоди на час зйомки, що впливають на обраховані показники. За даними Sentinel-2 простежені та закартовані зміни, що відбуваються – порушення геологічного середовища через стихійне видобування піску, зменшення насаджень внаслідок лісових пожеж, природна саморегуляція та відновлення рослинного покриву в геосистемі після припинення видобування піску та завдяки висадженню нових масивів дерев. Дана геосистема зазнає постійних трансформацій у часі і просторі, є нестабільною і сильно змінюваною, але завдяки природоохоронним заходам зберігає свої рекреаційні і відновлювальні функції. Багатовимірна інформація найкраще відображається та аналізується за допомогою профілів-трансект, що різнобічно характеризують геосистему «Матвіївський ліс», а саме геологічне середовище, рослинність, теплові характеристики поверхні, часову та просторову мінливість стану земного покриву, а також в подальшому може бути використана для дослідження інших біофізичних параметрів отриманих за супутниковими даними. Методичний підхід із застосуванням профілювання локальної геосистеми з комплексуванням різних за характеристиками супутникових даних може успішно застосуватися при екологічному менеджменті конкретної ділянки в будь яких природних умовах та показати її вразливість до антропогенних навантажень.
Reference16 articles.
1. Agro-yug. There was a fire in the Matvyevsky forest near Nikolaev. /http://agro-yug.com.ua/archives/10508http://agro-yug.com.ua/archives/10508 (In Russian)
2. Quattrochi, D.A., Luvall, J.C. (1999) Thermal infrared remote sensing for analysis of landscape ecological processes: methods and applications. Landscape Ecology 14, 577–598 (1999). https://doi.org/10.1023/A:1008168910634
3. Ivashko Olena (2017) Will the green oases of the steppe survive? Government Courier dated 31.08.2017 (In Ukrainian) https://ukurier.gov.ua/uk/articles/chi-vistoyat-zeleni-oazi-stepu
4. Lischenko L.P. (2019) The influence of vegetation on the seasonal variability of the land surface temperature in the city of Kyiv in the different landscape-functional zones using satellite data// Modern information technologies for managing environmental safety, nature management, measures in emergency situations, current issues / Collective monograph based on the materials of the 18th International Scientific and Practical Conference on Current Issues (Kyiv, October 01 - 02, 2019) K.: Yuston Publishing House, 2019. P. 126-130. (In Ukrainian) ISBN 978-617-7361-99-1
5. Lischenko L., Pazynych N., Filipovych V. (2019). Summer surface temperature distribution analysis of Mykolayiv city based on the Landsat series thermal infrared data. Ukrainian Journal of Remote Sensing of the Earth 2019-07-15 p.49-59. (In Ukrainian) DOI: https://doi.org/10.36023/ujrs.2019.21.148