Abstract
Інформативність космічних знімків – невід’ємна складова, яка визначає придатність супутникових даних до вирішення тематичних задач, а її підвищення є актуальною задачею сьогодення. Радарні засоби дистанційного зондування Землі дозволяють, на противагу оптичним системам, вести знімання за умов хмарності і вночі. В роботі встановлено та описано взаємозв’язок між просторовою розрізненністю зображення та його інформативністю, на основі чого зроблено висновок про доцільність підвищення просторової розрізненності як важливішої складової інформативності космічного знімку. Для попередньої обробки радарних даних наведено відповідний алгоритм. В статті описується проблематика неузгодженості різнополяризаційних радарних даних. Застосовуються удосконалені моделі зворотного радарного розсіювання з використанням спеціальної цільової функції для перетворення радарних даних в єдиний фізичний показник. В якості такого показника обрано діелектричну проникність земної поверхні. До перетворених в діелектричну проникність знімків застосовується алгоритм підвищення просторової розрізненності набору субпіксельно-зміщених зображень. В результаті отримується просторовий розподіл діелектричної проникності у формі зображення підвищеної розрізненності. Для кількісної оцінки просторової розрізненності застосовується просторово-частотний аналіз з параметризацією експериментально визначеної перехідної характеристики. Кількісна оцінка просторової розрізненності оброблених реальних двохполяризаційних радіолокаційних зображень супутникової системи Sentinel-1 продемонструвало її підвищення на 38,63 %. Описаний підхід до підвищення інформативності радарних даних, всі необхідні моделі та алгоритми об’єднано в єдину методику підвищення інформативності космічних знімків, отриманих за допомогою багатополяризаційного радару з синтезованою апертурою.