РОЛЬ НАВЧАЛЬНОЇ ДИСЦИПЛІНИ «ПСИХОЛОГО-ПЕДАГОГІЧНА ПІДГОТОВКА» ЯК ОСВІТНЬОЇ КОМПОНЕНТИ У ПРОФЕСІЙНОМУ СТАНОВЛЕННІ КУРСАНТІВ-ПЕРШОКУРСНИКІВ

Abstract

У статті обґрунтовано роль навчальної дисципліни «Психолого-педагогічна підготовка» у професійному становленні курсантів-першокурсників. Автори зазначають, що період професійного розвитку містить професійне навчання, під час якого відбувається професійне становлення особистості. Професійне становлення суттєво залежить від соціальної зрілості особистості курсанта, яка формується як під час освітнього процесу у вищому військовому навчальному закладі, так і в подальшому під час служби на кордоні. Акцентовано на мотиваційні компоненти професійного становлення майбутніх офіцерів-прикордонників шляхом організації творчого діалогу науково-педагогічного складу зі здобувачами освіти у таких формах: задіяння курсантів у професійно-ділові та сюжетно-рольові психолого-педагогічні ігри; проведення тренінгів професійного розвитку, розвитку комунікативних здібностей; використання методів активізації професійного мислення. Автори зазначають, що програмними результатами навчання з «Психолого-педагогічної підготовки» є готовність до організації культурного професійного діалогу на високому рівні; організації процесу самоосвіти; розуміння принципів моральної поведінки військовослужбовців; узгодження дій представників сил безпеки та оборони; взаємодії з фізичними та юридичними особами; дій в екстремальних умовах; роботи в команді та на певних посадах. Такі види готовності є виявом професійного становлення курсантів, оскільки на практиці виникає потреба у поєднанні результатів навчання за окремими освітніми компонентами (навчальними дисциплінами) з комплексом методів з метою отримання оптимальних результатів професійної діяльності. У розумінні авторів професійне становлення фахівця супроводжують такі ознаки: ознайомлення з професійною специфікою на перших порах, адаптаційні процеси у професійному середовищі; у подальшому через набуття знань, умінь та навичок, компетентностей, досягнення зрілого ставлення до діяльності та вироблення власного «професійного почерку»; нарешті – професійна активність зменшується, а діяльність за професією – припиняється. Висловлено думку, що освітня компонента «Психолого-педагогічна підготовка» набуває особливого значення у формуванні курсантів як професіоналів – майбутніх керівників прикордонних підрозділів, які володіють засадами психолого-педагогічної науки.