Особливості спілкування дітей з особливими потребами в закладах середньої освіти

Abstract

У статті проведено теоретичний аналіз основних напрямів взаємодії в загальноосвітній школі: учень–учень, учень–учитель, учень–батьки. Зазначено основні види спілкування, враховуючи віковий розвиток дитини. Описано специфіку спілкування дітей з особливими потребами за нозологіями: діти з порушеннями мовлення, зору, слуху, опорно-хового апарату, інтелектуального та психічного розвитку, аутична дитина. Також коротко окреслюється загальна специфіка кожної нозології за обраною класифікацією. У результаті нами виділено деякі загальні риси таких дітей, а саме замкнутість, невпевненість у собі, зниження пізнавальної активності, порушення у розумінні емоцій та їх прояву. Стаття є підґрунтям для подальших практичних досліджень у галузі інклюзивної освіти