Нішеві культури – нові можливості агропромислового комплексу України

Abstract

Мета. Узагальнити відомості про особливості рослин гуара й маш, їхні генетичні ресурси, що зберігаються у світових колекціях, господарську цінність продукції і про перспективи вирощування цих нетрадиційних для України культур у південних регіонах. Матеріали та методика досліджень. Матеріалами досліджень слугували наукові праці з питань особливостей росту і розвитку, вирощування, поточних та перспективних ресурсних можливостей селекції гуара й маша в Україні та світі. Методи: кількісне та якісне порівняння, абстрактнологічний, аналітичний. Результати. У 2020–2021 рр. в Інституті зрошуваного землеробства НААН вивчались зразки колекції нової нішевої культури – гуар, надісланої з Національного центру генетичних ресурсів рослин України. Унаслідок дослідження впродовж двох років тривалості періоду вегетації отриманих зразків встановлено, що найкоротшим, 124,5–125,0 діб, характеризувались IU074659 Maharandi, IU074660 Sheetal, IU074657 Ankur. Не дозріли всі сформовані на рослині боби у зразків IU07466 Haldi bhati з тривалістю періоду вегетації 133 доби та у IU074658 Pusa Naubahar, 129,5 діб, проте вони сформували максимальну врожайність. Найбільше насінини на рослині нараховувалось у IU074661 Haldi bhati – 329 штук та у IU07465 Pusa Naubahar – 262,5 штук. Ці ж зразки сформували найкращу врожайність: IU07465 Pusa Naubahar, 315 г/м2 та IU074661 Haldi bhati, 334 г/м2. Висота рослин у досліджуваних зразків знаходилась у межах 43,2 – 69,5 см (IU074661 Haldi bhati, IU074663 Tindal – IU074659 Maharandi, відповідно), а висота прикріплення бобу коливалась від 3,0 до 4,2 см (IU074657 Ankur – IU074658 Pusa Naubahar, відповідно), що відповідає градації «дуже мала». Висновки. Селекційна робота, створення та вирощування вітчизняних сортів гуару та машу є необхідною для Україні для використання цих культури в харчовій, косметичній, нафтовидобувній промисловості, що дозволить зменшити імпорт та заощадити значні валютні ресурси.