Abstract
Актуальність даного дослідження. В умовах глобалізації та соціальних змін, що відбуваються в суспільстві, роль спадкового права як окремого інституту залишається особливо значною. Закріплений законодавством ЄС принцип вільного пересування людей призводить до все частішої появи спадкових відносин, які не пов’язані лише з однією державою. Згідно зі статистичними даними, у 2018 році понад півмільйона спадкових справ у ЄС на рік складаються з міжнародних спадкових справ, тобто близько 10 відсотків усіх спадкових справ у ЄС. Це число визначається тим фактом, що після відкриття кордонів ЄС все більше громадян країн-членів ЄС вступають у шлюби з громадянами інших держав, набувають майна в державі, відмінній від свого громадянства, працюють і поселяються в іноземних державах.. Наприклад, навіть кілька мільйонів польських громадян живуть в інших країнах ЄС, а в такій країні, як Люксембург, більше 20 відсотків населення є іноземцями. У такій ситуації при спадкуванні може виникнути низка питань, пов’язаних із визначенням кола спадкоємців спадкодавця та належного йому майна. Основні проблеми. Досліджувана проблема у процесі розгляду міжнародних спадкових справ зумовлена різною практикою регулювання цих правовідносин у державах-членах ЄС. На додаток до Регламенту законодавство. З цієї причини спадкоємці можуть зіткнутися з конфліктами між різними правовими системами, різними тлумаченнями спадкового права та його застосування. У деяких країнах ЄС (Чехія, Угорщина, Німеччина, Естонія, Австрія, Іспанія, Латвія) можливий спадковий договір, визначений Регламентом про спадкування, однак у Литві такий правочин не здійснюється під час спадкування та еквівалента такого документа немає. Порушені у статті проблеми, пов’язані з регулюванням спадкових відносин у контексті, можна охарактеризувати трьома напрямами: 1. Проблема практичного застосування нормативно-правових актів, що регулюють правовідносини міжнародного спадкування; 2. Проблема визнання та виконання судових рішень, судових угод та інших документів, виданих у спадкових справах в іноземних державах; 3. Проблема забезпечення принципів рівності та єдності спадкування в міжнародних спадкових справах. Завдання: 1. Визначити теоретичні передумови становлення інституту спадкування як самостійної галузі цивільного права. 2. Проаналізувати міжнародні правові акти ЄС та національні правові акти Литви, що регулюють спадкові відносини, а також закріплені в них принципи дії та особливості застосування цих відносин. 3. Після розкриття правового значення судових рішень у справах про спадщину в ЄС, укладених судових угод та інших документів, які мають бути видані у справах про спадщину, представити основу труднощів, що виникають в іноземних державах з їх визнанням та виконанням. 4. На основі нормативного регулювання та судової практики, що формується, визначити проблеми практичного застосування міжнародних спадкових відносин в ЄС, запропонувавши шляхи їх вирішення. Мета роботи: визначивши труднощі застосування правових актів, що регулюють міжнародні спадкові відносини, у національному праві ЄС та Литви, оцінити ефективність процесу розгляду спадкових справ. У статті зроблено висновок: аналіз міжнародних правових актів ЄС і Литви, які регулюють спадкові відносини, і встановлених у них принципів функціонування та застосування цих відносин показав, що у справах про міжнародне спадкування необхідне комплексне застосування національного, міжнародного права та права ЄС. Новизна – сьогодні в міжнародному просторі існують різні практики регулювання спадкових відносин. За відсутності чітко встановленої юридичної практики особи, яким, можливо, доведеться мати справу з міжнародними спадковими справами, сподіваючись на швидку та чітку процедуру, оголошену Положенням про спадкування, для реалізації своїх прав, можуть відчувати реальні труднощі, пов’язані з різними заявами цих прав або їх тлумачення окремими державами. Наведений у статті аналіз нормативно-правових актів, що регулюють спадкові відносини міжнародного характеру, буде корисним для виявлення основних прогалин цього регулювання, створення передумов для пошуку можливостей його подальшого вдосконалення. Як наслідок – після виявлення правового значення судових рішень, судових угод та інших документів, які мають видаватись у спадкових справах на території ЄС, було виявлено, що їх визнання в іноземних державах і, відповідно, їх виконання не завжди є успішним. методологія аналізу документів, системного аналізу, порівняльного аналізу, логіко-аналітичних та мета-аналізних методів.
Publisher
Zaporizhzhia National University