ОСНОВНІ ОРІЄНТИРИ ВІДМЕЖУВАННЯ КОЛАБОРАЦІЙНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ ВІД СУМІЖНИХ СКЛАДІВ КРИМІНАЛЬНИХ ПРАВОПОРУШЕНЬ

Abstract

У статті досліджено основні орієнтири відмежування (розмежування) складів кримінальних правопорушень, передбачених ст. 111-1 КК, від (і) суміжних складів кримінальних правопорушень, передбачених ст.ст. 111, 114, 260, 436, 436-2 КК України. При проведенні відмежування (розмежування) колабораційної діяльності від (і) суміжних кримінальних правопорушень авторами за основу взято такий «алгоритм» кваліфікації кримінальних правопорушень, передбачених ст. 111-1 КК, та їх відмежування (розмежування) від (і) суміжних злочинів: ознаки об’єкта, об’єктивної сторони, суб’єкта та суб’єктивної сторони. При проведенні дослідження автори дійшли висновку, що критеріями розмежування складів кримінальних правопорушень, передбачених ст. 111-1 КК України, між собою та з іншими суміжними кримінальними правопорушеннями слід визнавати ознаки їх складів, пов’язані з об’єктом, діянням, місцем вчинення діяння, обстановкою вчинення кримінальних правопорушень, а також із суб’єктом та суб’єктивною стороною. У першу чергу таке розмежування здійснюється за критеріями, пов’язаними за ознаками об’єктивної сторони та суб’єкта складів зазначених кримінальних правопорушень (ці критерії можна вважати обов’язковими (основними) для розмежування, без використання яких розмежування неможливе). За допомогою цих критеріїв розмежовуються кримінальні правопорушення, передбачені: ч.1 ст. 111-1 КК та ст.ст. 436, 436-2 КК; ст. 111-1 КК та ст. 111 КК; ч. 7 ст. 111-1 КК та ст. 260 КК; ч. 5 ст. 111-1 КК; ч. 3 ст. 111-1 КК та ст. 436 КК. Необов’язковими (додатковими) критеріями розмежування є ознаки об’єкта, предмету кримінальних правопорушень та суб’єктивної сторони. За допомогою цих необов’язкових критеріїв розмежовуються злочини, передбачені: ч. 1 ст. 111-1 КК та ст.ст. 436, 436-2 КК; ч.6 ст. 111-1 КК та ст. 114 КК; ч. 1 ст. 111-1 КК та ч. 6 ст. 111-1 КК; ч. 3 ст. 111-1 КК та ст. 436 КК.