ПОВСЯКДЕННЕ ЖИТТЯ СІЛЬСЬКОГО НАСЕЛЕННЯ СХІДНОЇ ГАЛИЧИНИ У ЛИПНІ-ВЕРЕСНІ 1914 р. (ЗА МАТЕРІАЛАМИ УКРАЇНОМОВНОЇ ПРЕСИ)

Abstract

Метою статті є аналіз повсякденного життя сільського населення Східної Галичини на початковому етапі Першої світової війни за матеріалами україномовної преси (липень-вересень 1914 рр.). Методологія дослідження. Архітектоніка статті побудована згідно з проблемно-хронологічним методлм, що дало змогу розкрити вузлові аспекти задекларованої теми в розвитку, логічній послідовності та взаємозв’язку. Опрацювання дослідницького матеріалу відбувалося на засадах історизму, наукової об’єктивності й системності, що передбачає пізнання історичних явищ з урахуванням конкретно-історичного підходу, використання достовірних фактів, вивчення поді, як взаємопов’язаних і взаємозалежних частин великих соціально-політичних систем та підсистем у всьому комплексі ознак та виявів. Наукова новизна полягає у тому, що на основі опрацювання матеріалів україномовної преси, здійснено цілісне спеціальне дослідження повсякденного життя сільського населення Східної Галичини в умовах початкового етапу Першої світової війни як важливого чинника, що істотно вплинув на формування української національної ідентичності. Висновки. Можемо констатувати, що початок літа 1914 р. сільське населення Східної Галичини зустрічало радісним очікуванням доброго урожаю, що мав поліпшити його матеріальне становище. Поодинокі вістки про імовірний початок великої європейської війни час від часу збурював суспільні настрої, та більшість аграріїв продовжували жити підготовкою до жнив. Після оголошення загальної мобілізації на запровадження військового стану на початку серпня 1914 р., настрої сільського загалу радикально трансформувалися. Одночасно із збором урожаю, люди про всяк випадок почали робити на городах сховки домашніх речей та зерна, а окремі родини – готуватися покинути свої домівки. Попри намагання австрійської влади та греко-католицького духовенства заспокоїти сільський загал, люди продовжували готуватися до гіршого. Зазначимо, що життєвий досвід не підвів галицьких землеробів – уже наприкінці вересня 1914 р. їм довелося жити в умовах російської займанщини.