ЕВОЛЮЦІЯ КОНФЕСІЙНОГО ЛАНДШАФТУ ВОЛИНСЬКОЇ ГУБЕРНІЇ В УМОВАХ РОСІЙСЬКОГО САМОДЕРЖАВСТВА

Abstract

Мета дослідження – на основі аналізу архівних матеріалів та статистичних даних визначити приналежність населення Волині до певних релігійних деномінацій та показати як упродовж ХІХ – початку ХХ ст. змінювався кількісний склад цих конфесій. Методологія дослідження. Дослідження спирається на принципи історизму, науковості й авторської об’єктивності, а також на використання загальнонаукових (аналіз, синтез, узагальнення, порівняння) та спеціально-історичних (історико-типологічний, історико-системний) методів. На етапi опрацювання архівних матеріалів використовувався метод критики i класифікації, а при визначенні кількісних показників автор опиралася на статистичний метод. Наукова новизна полягає у тому, що у дослідженні не лише визначені основні конфесії, до яких належало населення Волинської губернії, але й показано процес зміни приналежності місцевого населення до різних деномінацій та з’ясовано, як упродовж довгого ХІХ ст. в результаті цілеспрямованої церковно-релігійної політики царату одні конфесії зникали або послаблювалися, натомість Православна церква почала домінувати у регіоні. Висновки. У результаті трьох поділів Речі Посполитої до Російської імперії відійшла значна частина українських земель. З метою їх якнайшвидшої інкорпорації російська влада на законодавчому рівні здійснювала не лише їхнє територіально-адміністративне оформлення, але й проводила активну церковно-релігійну політику. Її суть полягала у тому, аби максимально ослабити Римо-католицьку церкву і повністю ліквідувати Греко-уніатську церкву, що й вдалося здійснити вже у першій третині ХІХ ст. У тому ж часі влада займалася врегулюванням юдейського питання, адже територія Волинської губернії була віднесена російським урядом до таких, де мали право проживати представники єврейської національності – саме тут проходила смуга єврейської осілості, запроваджена указом Катерини ІІ ще у 1791 р. З другої половини ХІХ ст. конфесійний склад населення губернії змінювався ще й тому, що серед місцевого населення почав ширитися протестантизм, спочатку такий його напрям, як баптизм, а з початку ХХ ст. – й адвентисти сьомого дня. Усі ці конфесії перебували під суворим наглядом російської влади, яка видавала обмежувальні закони у такий спосіб, що на початок ХХ ст. у Волинській губернії переважна більшість населення були парафіянами прийнятної для держави Православної церкви. Ключові слова: Волинська губернія, конфесія, православ’я, греко-уніати, римо-католики,старовіри, юдеї, протестантизм.