ТРАДИЦІЙНИЙ НАРОДНИЙ ЖІНОЧИЙ ОДЯГ ЗАХІДНОЇ ВОЛИНІ

Abstract

Мета статті – дослідити комплекси жіночого вбрання Західної Волині кінця ХІХ – середини ХХ ст., охарактеризувати матеріали, типи крою та оздоблення, визначити їх вузько локальні особливості. Методи дослідження. У дослідженні використано низку загальнонаукових і спеціальних методів: типологічного аналізу, порівняльно-історичного, статистичного, структурно-функціонального, польових досліджень, а також безпосереднього спостереження. Наукова новизна полягає у тому, що у статті вперше зібрано і систематизовано матеріали архівних, друкованих, експедиційних і музейних джерел щодо традиційного одягу Західної Волині кінця ХІХ – середини ХХ ст.; визначено його локальні особливості; до наукового обігу введено нову термінологію; уточнено географічні межі поширення певних явищ. Висновки. Народний одяг Західної Волині, попри трансформації та модифікації, які відбулися наприкінці ХІХ – на поч. ХХ ст, зберіг особливий колорит. Однією з визначальних ознак натільного одягу аналізованого регіону є колір вишивки, а саме – чорний. Традиція чорновишитих сорочок охоплює Сокальський, Іваничівський, Володимир-Волинський і Горохівський райони Волинської області, а також значну частину Грубешівського повіту Люблінського воєводства Республіки Польща, що вказує на недоцільність вживання назв “сокальські” та “надбужанські”. Наступна локальна ознака – довгі відкладні коміри на жіночих сорочках. Щодо жіночого поясного одягу, то найбільш характерними були спідниці, пошиті зі смугастого полотна у вузькі синьо-білі поздовжні та поперечні паси, які мають локальну назву – “валивка”. Пояси на Західній Волині були у вигляді смугастих вузьких крайок. Серед нагрудного жіночого одягу, окрім “горсетів”, “станіків” та “шнуровиць”, у першій половині ХХ ст. поширюються “камізельки”. З-поміж верхнього доцільно назвати зразки, які виникли під впливом міської моди – “сиваки”, “косачки”, “сачки”, “пінжаки”. Ключові слова: Західна Волинь, традиційний одяг, натільний одяг, поясний одяг, нагрудний одяг.