Abstract
Поширення в Європі з 2022 року інфекції, викликаної Group A β-haemolytic Streptococci (GAS), актуалізувало питання діагностики та лікування гострого постстрептококового гломерулонефриту (APSGN), що залишається найчастішою причиною імунокомплексної патології нирок у дітей. Специфіка етапу розвитку України, повязана з активними бойовими діями, не визначеність епідеміологічної ситуації та відсутність чинних національних протоколів ускладнюють процес прийняття клінічного рішення на локальному рівні. Мета роботи - висвітлення особливостей діагностики, перебігу та супроводу APSGN у дітей для покращення його наслідків в умовах воєнного стану в країні. За аналізом актуальних міжнародних настанов, рекомендацій та протоколів референтних центрів представлено основні характеристики GAS, лабораторні докази перенесеної інфекції та особливості їх інтерпретації, варіанти перебігу APSGN. Узагальнено досвід по терапевтичному супроводу цієї когорти з акцентом на обмежене застосування антибактеріальних засобів. Підкреслено відмінності української практики, які сформовані минулими регламентами і досі присутні в локальних центрах країни. Наведено типову послідовність відновлення після захворювання та ознаки, що потребують ревізії діагнозу і зміни тактики ведення. З позицій набутого досвіду представлено і переоцінено супровід декількох клінічних випадків.
Publisher
Institute of Nephrology of the National Academy of Medical Sciences