Abstract
Вступ. Відомо, що гідролізати (пептиди) колагену, отримані з побічних продуктів харчової промисловості, відіграють різноманітну біологічну роль як біологічно активні амінокислоти. Пептиди постійно синтезуються у всіх живих організмах для регулювання фізіологічних процесів. Насамперед, це органічні сполуки, які утворюються внаслідок поліконденсації амінокислот (взаємодії їх α-карбоксильної та α-аміногруп), створюють захисну гідроліпідну оболонку епідермісу та відіграють надважливу роль в процесі росту клітин шкіри, активуючи їх для виробництва колагену. Ці аспекти з успіхом застосовуються в галузі дерматології та косметології.
Мета дослідження. Вивчити особливості технологічного процесу виготовлення емульсійного ЛКЗ із пластично-пружно-вʼязким дисперсійним середовищем (крему) на основі пептидів природного походження. Для досягнення означеної мети вирішувалися наступні задачі: 1) провести аналіз сучасного арсеналу поліпептидів; 2) розробити рецептуру емульсійного косметичного крему на основі пептидів рослинно-мікробного походження, охарактеризувати його основні складові; 3) вивчити особливості технології цієї лікарської форми, розробити відповідну блок-схему.
Матеріали та методи. При проведенні експериментальних досліджень матеріалами слугували активні фармацевтичні інгредієнти – пептиди рослинно-мікробного походження – гексапептид-10 (Hexapeptide-10, Serilesine) та ацетил-гексапептид-8. При проведенні досліджень використовували загальноприйняті стандартні, описані в літературі методи проведення технологічних досліджень м’яких ЛФ і відповідні прилади, а також нові методики дослідження, які модифіковані для вивчення розробленого лікувально-косметичного засобу. Для проведення контролю якості зразків запропонованої лікарської форми дотримувалися рекомендацій і методик, наведених у ДФУ І вид., розділ «М’які лікарські засоби для місцевого застосування». Регламентацію показників якості та характеристик проводили згідно ДФУ, Настанов та іншим нормативним документам.
Результати дослідження. Розроблена типова рецептура означеної мʼякої лікарської форми на основі пептидів з використанням емульсійної основи. До складу олійної фази (25 %) входять лише природні жири, воски та олії, які мають не лише формоутворюючу здатність, а й забезпечують живлючий ефект шкіри. Проведення лабораторних досліджень з обґрунтування технології емульсійного косметичного крему надало змогу побудувати послідовність технологічного процесу, що може бути покладено в основу технології промислового виробництва, яка гарантує одержання кінцевого продукту, що відповідає вимогам технологічного регламенту. Технологічний процес виробництва включає плавлення в окремому реакторі компонентів олійної фази, виготовлення в окремому реакторі водної фази – розчинів водорозчинних компонентів, емульгування суміші двох фаз при температурі 70-80 °С, охолодження до температури 40-45 °С, введення ароматичних речовин чи інших термолабільних компонентів, фасування та пакування продукції. Пакування емульсійного косметичного крему відповідає вимогам ГОСТ 22715:2019 (для крему густої консистенції) [ДСТУ 22715:2019], [ДСТУ 22715:2019], [ДСТУ 22715:2019]. Спожиткову тару заповнюють косметичним кремом відповідно до маси або об’єму, встановлених у технічних вимогах на крем конкретної назви із врахуванням допустимих відхилень від номінальної маси (об’єму).
Висновки. Проведено аналіз сучасного арсеналу поліпептидів рослинно-мікробного походження, доведена їх унікальність. Запропоновано рецептуру емульсійного косметичного крему для доглядання за шкірою обличчя на основі пептидів рослинно-мікробного походження – гексапептиду-10 (Hexapeptide-10, Serilesine) та ацетил-гексапептиду-8. Визначено особливості технології виготовлення емульсійного лікувально-косметичного крему та розроблено блок-схему й описано технологічну схему його отримання з використанням біологічно-активних речовин у вигляді низькомолекулярних пептидів і певних видів технологічного обладнання.
Publisher
Ukrainian Military Medical Academy
Subject
General Earth and Planetary Sciences,General Environmental Science
Reference25 articles.
1. Varadraj, V.P., Prasana, B., & Pankaj, S. (2017). Topical peptides as cosmeceuticals. Indian Journal of Bermatology and Leprology, 83(1) : 9-18. DOI: https://doi.org/10.4103/0378-6323.186500 [in English].
2. Hong, H., Fan, H., Chalamaiah, M., & Wu, J. (2019). Preparation of lowmolecular-weight, collagen hydrolysates (peptides): сurrent progress, challenges, and future perspectives. Food Chemistry. 301:125222. DOI: https://doi.org/10.1016/j.foodchem.2019.125222 [in English].
3. Kumar, M., Hasan, M., Choyal, P. et al. (2022). Cottonseed feedstock as a source of plant-based protein and bioactive peptides: Evidence based on biofunctionalities and industrial applications. Food Hydrocolloids. 131(2). DOI: https://doi.org/10.1016/j.foodhyd.2022.107776 [in English].
4. Molchanova, K., Andreeva, О., & Pervaya, N. (2023). Zastosuvannya peptydiv dlya vyhotovlennya kosmetychnukh kremiv [The use of peptides for the production of cosmetic creams]. Visnyk Khmelnitskogo natsionalnoho universytetu. 3(321), 288-295. DOI: https://doi.org/10.31891/2307-5732-2023-321-3-288-292 [in Ukrainian].
5. Gorouhi, F., & Maibach, H.I. (2009). Role of topical peptides in preventing or treating aged skin. International Journal of Cosmet Science. 31: 327-345. DOI: https://doi.org/10.1111/j.1468-2494.2009.00490.x [in English].