Стан і перспективи кислотосупресивної та гастроцитопротективної терапії захворювань езофагогастродуоденальної зони у військовослужбовців

Abstract

Вступ. В умовах російсько-української війни для медичної служби Збройних Сил України надзвичайно актуальним є проведення клінічних та фармакоекономічних досліджень щодо розповсюджених захворювань у військовослужбовців, які разом з високими стандартами якості надання медичної допомоги повинні забезпечити раціональне використання фінансових ресурсів для досягнення максимальної терапевтичної ефективності. Метою роботи є вивчення літературних джерел інформації та критичний аналіз власних досліджень щодо особливостей клінічного перебігу захворювань езофагогастродуоденальної зони у військовослужбовців під час проведення АТО/ООС та в умовах воєнного стану для окреслення найбільш фармако-ефективних та ризик-орієнтованих  схем лікування згаданої патології. Матеріали та методи дослідження. З  використанням  методів  системного,  бібліосемантичного  та ретроспективного аналізу вивчено наукові публікації щодо виявлення поширеності, структури та особливостей клінічного перебігу захворювань езофагогастродуоденальної зони у військовослужбовців під час проведення АТО/ООС та в умовах воєнного стану. Для цього здійснено пошук доступних джерел інформації з 2009 по 2022 роки, які стосувались мети роботи та термінологічних фраз: кислотозалежні захворювання, колоїдний вісмут, фармакоекономічний аналіз, гастроезофагеальна рефлюксна хвороба, хронічний гастрит, пептична виразка шлунку і дванадцятипалої кишки, антигелікобактерна терапія, кислотосупресивна та гастроцитопротективна терапії. На основі thoughtful‐аналізу  сучасних  джерел інформації було узагальнено різні підходи до перспективи проведення досліджень щодо застосування нових вітчизняних цитопротективних препаратів в схемах лікування захворювань езофагогастродуоденальної зони та застосування калькулятора гастроінтестинальних ризиків. Результати. У статті проведений огляд літератури та даних власних досліджень щодо поширеності, структури та особливостей клінічного перебігу захворювань езофагогастродуоденальної зони у військовослужбовців під час проведення АТО/ООС та в умовах воєнного стану із включенням у схеми лікування препаратів вітчизняного виробника з високою клінічною та фармакоекономічною ефективністю. Визначено актуальність проведення фармакоекономічного аналізу схем антигелікобактерної, кислотосупресивної та цитопротективної терапії при кислотозалежних захворюваннях у військовослужбовців, що сприятиме оптимізації бюджетних витрат. Анонсовано впровадження двох версій «Калькулятора гастроінтестинальних ризиків НПЗП-асоційованих ушкоджень гастродуоденальної зони та їх профілактики» для попередження та лікування медикаментозно-індукованих гастродуоденопатій. Проаналізовано перспективи проведення досліджень щодо застосування нових вітчизняних цитопротективних препаратів в схемах лікування захворювань езофагогастродуоденальної зони. Висновки. Кислотозалежні захворювання езофагогастродуоденальної зони лідирують серед хвороб органів травлення у військовослужбовців зі зростанням частки ерозивно-виразкових уражень в період бойових дій. Антисекреторна терапія ІПП займає провідне місце в лікуванні даної патології, у зв’язку з чим набувають актуальності питання не тільки її ефективності, але й фармакоекономічної доцільності. Нашими дослідженнями показано клінічні та фармакоекономічні переваги застосування в клінічній практиці інгібіторів протонної помпи вітчизняного виробника останніх поколінь (езомепразолу і рабепразолу) порівняно з омепразолом. Зниження ефективності ерадикації H. рylori у військовослужбовців диктують необхідність переходу з потрійної АГБТ (з рівнем ерадикації до 70 %) на інші схеми (з рівнем ерадикації понад 85% згідно міжнародних стандартів), що в свою чергу актуалізує проведення клінічних і фармакоекономічних досліджень ефективності схем протигелікобактерної терапії. Нашими дослідженнями показано клінічні та фармакоекономічні переваги застосування в клінічній практиці вісмутовмісткої  (на основі рабепразолу і ВСК)  та послідовної схем АГБТ (на основі езомепразолу) порівняно з омепразолом. Для попередження виникнення ерозивно-виразкових ушкоджень гастродуоденальної зони на тлі прийому НПЗП рекомендовано до широкого застосування «Калькулятор гастроінтестинальних ризиків НПЗП-асоційованих ушкоджень гастродуоденальної зони та їх профілактики», з допомогою якого можна визначити гастроінтестинальний ризик негативних подій у конкретного пацієнта з визначеними ФР і на основі цього приймати рішення щодо необхідності профілактики препаратами ІПП.