Особливості впливу інформаційного навантаження на функціональний стан зовнішніх пілотів безпілотних авіаційних комплексів

Abstract

Вступ. В сучасних умовах надмірна кількість інформації може заплутати операторів і ускладнити процес прийняття обґрунтованих рішень, виникнення непередбачених ситуацій і як наслідок аварій. Ці аварії можуть мати серйозні наслідки, включаючи матеріальні збитки, втрату життя та збитки для навколишнього середовища. Тому для забезпечення надійності та ефективності роботи людини важливо, щоб обсяг інформації що надходить знаходився в оптимальних межах. Отже, успішність праці напряму залежить від функціонального стану оператора, його емоційного піднесення, яке, зокрема, регулюється результатом професійної діяльності. Таким чином, дослідження впливу змістовних складових інформаційного навантаження на емоційно забарвлені враження від дії того чи іншого інформаційного фактору має незаперечний пріоритет. Мета. Вивчити вплив факторів інформаційного навантаження на функціональний стан зовнішніх пілотів БпАК І класу «Легкі» в їхньому професійному середовищі. Матеріали та методи. Досліджено 41 військовослужбовців - чоловіків 20-35 років, які мали досвід управління БпАК І класу «Легкі» та залучались до виконання широкого спектру професійних завдань. За спеціально розробленою анкетою, що віддзеркалювала питання щодо інформаційного навантаження зовнішніх пілотів під час їх професійної діяльності, було проведено оцінювання їх впливу за 100 бальною шкалою на функціональний стан. Статистичний аналіз даних було проведено з залученням методів параметричної (t-критерій Стьюдента) статистики, кластерного та факторного аналізу з допомогою пакету програм STATISTICA 13.3. Результати. Обстежений контингент операторів з допомогою кластерного аналізу (метод k-середніх) було розділено на дві більш однорідні групи з кількісним складом 50% на  50% (по 20 осіб в кожній групі). З допомогою покрокового дискримінантного аналізу було отримано рівняння, які складаються з інформативних показників, що високовірогідно сприяють розділенню аналізованих даних на дві групи. Побудовані розв’язувальні правила для віднесення операторів до тієї чи іншої групи. Для проведення подальшого аналізу використовувались тільки ті показники, які надійно ділили досліджуваний контингент на дві групи. З допомогою факторного аналізу (метод головних компонент) для осіб обох груп було виділено приховані фактори, що впливають на формування емоційного стану та показана структура зав’язків цих факторів з компонентами інформаційних впливів. Висновки. Виділено дві групи операторів БпАК більш однорідних за своїми враженнями від дії компонентів інформаційного фактору праці, виконуючи одну і ту ж роботу для першої групи операторів притаманне інформаційне навантаження високого рівня (перевантаження), а для інших – низький рівень навантаження (група 2) та побудовані розв’язувальні правила для визначення приналежності до тієї чи іншої групи. Виділено два прихованих фактори, що впливають на формування емоційного стану операторів БпАК групи 1 (перевантажені), які сумарно пояснюють 54,0% дисперсії вихідних даних. Перший з них – фактор «механізму охоронного гальмування» пояснює (34,9%) і складається з двох компонентів: рівень невизначеності ситуації та рівень дефіциту інформації. Другий прихований фактор «формування адекватного управління» – пояснює 19,1% дисперсії аналізованих даних і формується за рахунок одного компонента.  Виділено два прихованих фактори, що впливають на формування емоційного стану операторів БпАК групи 2 (недовантажені), які сумарно пояснюють 55,3% дисперсії вихідних даних. Перший прихований фактор «інформаційного навантаження» сумарно пояснює 36,1% дисперсії і має в своєму складі п’ять компонентів інформаційних впливів. Другий прихований фактор  «нерозв'язності завдань» пояснює 19,2% загальної дисперсії вихідних даних і складається тільки з одного компонента.