Abstract
Метою даної роботи є оцінка організації та стану надання медичної допомоги пацієнтам з COVID-19, виявлення існуючих проблем та викликів, визначення основних напрямів удосконалення системи надання медичної допомоги при коронавірусній хворобі, виділення основних показань до госпіталізації різних контингентів та вікових груп, застосування щодо пацієнтів високого кардіометаболічного ризику превентивних стратегій.
Матеріали і методи. Методи дослідження: системного підходу, статистичний, контент-аналізу, структурно-логічного аналізу. Використано дані щодо випадків госпіталізації із COVID-19 в Національному військово-медичному клінічному центрі “Головний військовий клінічний госпіталь” в 2020-2021 та проаналізовано вибіркову групу (n=146) пацієнтів із зазначенням категорії перебігу COVID-19 тяжкого або легкого та середнього ступенів тяжкості для оцінки серед них поширеності факторів ризику несприятливого перебігу даної патології.
Результати. Виявлено статистично значиму різницю між частотою ожиріння (40,5% проти 19,8%, p=0.031), між частотою виявлення у пацієнтів підвищеного індексу маси тіла понад (ІМТ) 25 кг/м2 (89,2% проти 51,5%, p<0,001) та медіанним значенням ІМТ (25,1 кг/м2 і 27,7 кг/м2 , p<0,001) у групах різної тяжкості коронавірусної хвороби. Статистично значимої відмінності між поширеністю раніше відомого цукрового діабету у групах не виявлено (p=0.107). На нашу думку, запровадження національного реєстру хворих на цукровий діабет покращило б ефективність надання медичної допомоги пацієнтам із коронавірусною хворобою за рахунок персоніфікованої оцінки індивідуального ризику тяжкого перебігу COVID-19.
Висновки. Виявлено, що результати лікування, частота несприятливих наслідків COVID-19 у пацієнтів була співвідносною із польською та американською популяцією, зростала із віком пацієнтів та при наявності супутньої коморбідності, зокрема, при наявності метаболічних порушень, частота яких, за нашими даними, підвищувалася в залежності від віку та коморбідності. Запропоновано розширити показання до госпіталізації при коронавірусній хворобі пацієнтам з цукровим діабетом, незалежно від ступеню його компенсації, особливо при наявності у них надмірної маси тіла або ожиріння, атеросклеротичних захворювань серця та судин (при наявності гострого інфаркту міокарду або цереброваскулярної події в анамнезі), до розвитку у цих пацієнтів гіпоксемічних станів (SpO2 менше 93%). Для підвищення ефективності результатів лікування даної категорії пацієнтів рекомендується затвердити законодавчу базу та виділити фінансування для створення національного реєстру хворих на цукровий діабет.
Publisher
Ukrainian Military Medical Academy
Subject
General Earth and Planetary Sciences,General Environmental Science
Reference34 articles.
1. Gruzieva T., Antonyuk O. (2023). Analysis of risk factors for severe COVID-19. KIDNEYS, 12(1), 39–45. https://doi.org/10.22141/2307-1257.12.1.2023.393
2. Antonyuk O. (2023). Analysis of COVID inpatients lethality in adults with metabolic disoders such as diabetes and/or obesity Presented at Society for Endocrinology ECE2023, Harrogate, UK. Endocrine Abstracts. 90 EP463 | DOI: 10.1530/endoabs.90.EP463 https://www.endocrine-abstracts.org/ea/0090/ea0090ep463
3. Antonyuk, O., Shatylo S. & Kuchynska I. (2021). COVID-19 in diabetic and non-diabetic patients hospitalized to private medical center: a retrospective analysis Presented at Society for Endocrinology BES 2021, Harrogate, UK. Endocrine Abstracts ep120 Retrieved from: https://www.endocrine-abstracts.org/ea/0073/ea0073ep120.
4. Gruzieva T., & Antonuk, О. (2022). Demografichni tendentsii v umovah pandemii COVID-19: focus na managemnti tsukrovoho diabetu v Ukraini. Visnyk sotsialnoi gigieny ta organizatsii ohorony zdorovia Ukrainy, (4), 24-32 [in Ukrainian].
5. Koronavirusna khvoroba: pidkhody do vedennya patsiyentiv [Corona virus disease: approaches to patient management]. (Ed. by Prof. L.S. Babinets). Ternopil: Osadtsa Yu.V. [in Ukrainian].