Віддалені наслідки бойової травми у військовослужбовців щодо серцево-судинної системи та метаболічних порушень

Abstract

Мета: визначити стан серцево-судинної системи (ССС) та метаболізму у комбатантів через 7 років після отриманої бойової травми. Методи: проведено аналіз даних 40 військовослужбовців, чоловіки 95%, середній вік 41,5±1,7 років, середній час від отриманої бойової травми 7,2±0,2 роки. Оцінювали тип отриманої травми, вітальні ознаки, показники електрокардіографії, ехокардіографії, лабораторні дані з метою встановити особливості стану ССС та метаболічного статусу. Результати: Найбільш поширеною серед обстежених була мінно-вибухова травма (77,5%) із закритою черепно-мозковою травмою (62,5%), часто поєднана з іншими видами бойової травми (у 37,5%). Комбатанти після бойової травми мали високу частоту куріння (70%), у 75% комбатантів після бойової травми встановлено посттравматичний стресовий розлад (ПТСР) або інші психологічні розлади. Після бойової травми, отриманої в середньому у віці 34,4±1,6 років, у 72,5% пацієнтів впродовж наступних 7 років почали з’являтись скарги, пов’язані із ССС, у 77,5% встановлено діагноз серцево-судинного захворювання. Найбільш частою встановленою кардіальною патологією комбатантів після бойової травми була недостатність мітрального та трикуспідального клапанів, другою за частотою патологією – артеріальна гіпертензія. За даними обстеження та частоти виявленої серцевої недостатності діагноз «дифузний кардіосклероз» не мав достатніх критеріїв для встановлення у 17,5% обстежених при відсутності випадків дилатації порожнин серця чи зниженої фракції викиду лівого шлуночка. Висновки. У комбатантів після бойової травми варто ретельно контролювати наявність дисавтономії, масу тіла та рівень фізичних навантажень, чинник куріння та ПТСР, показники гемоглобіну, еритроцитів та гематокриту, ліпідограму, коригований інтервал QT, а при оцінці гемодинаміки слід звертати увагу на початкові ознаки ремоделювання серця. Додатково, слід визначитись із показниками регургітації на клапанах, які варто розглядати в межах діагнозу «недостатність клапану» та провести навчання серед практикуючих лікарів щодо критеріїв діагнозу «дифузний кардіосклероз».