Способи прогнозування ускладнень у постраждалих із проникаючими пораненнями голови під час проведенням аеромедичної евакуації

Abstract

Мета роботи. На основі досвіду, отриманого під час проведення медичної евакуацій постраждалих військовослужбовців, які отримали бойову травму, розробити шкалу оцінки безпеки аеромедичної  евакуації (АМЕ) та оцінити її прогностичну ефективність. Матеріали та методи. В ретроспективному дослідженні проаналізовано медичну документацію 122 постраждалих з проникаючими мінно-вибуховими пораненнями, які були госпіталізовані на рівень  Role 2 для надання кваліфікованої медичної допомоги. Під час госпіталізації проводилась оцінка стану та здійснювались стабілізаційні заходи згідно з протоколами медичної допомоги, встановленими на етапі евакуації. АМЕ виконувалась з використанням санітарних гелікоптерів Мі-8 на більш високі рівні надання медичної допомоги, а також проводився аналіз супровідної медичної документації. Результати. Результати дослідження показали, що індекс прогнозування виникнення складнощів на етапі евакуації має сильний зв'язок з ризиком, що свідчить про його високу прогностичну значущість. Значення площі під ROC-кривою (AUC) дорівнюють 0,88, що свідчить про його високу дискримінаційну здатність у визначенні ризику. Значення p<0,001 підтверджують статистичну важливість зв'язку між ризиком складнощів та розрахованим індексом. Отримані результати свідчать про сильний зв'язок між запропонованим індексом і ризиком виникнення складнощів на етапі евакуації, що підтверджує його потенційну корисність як прогностичного інструменту в цьому контексті. При виборі оптимального (за Youden Index) критичного порогу > 8 балів чутливість тесту складає 78,3% (95% ВІ 65,3-87,9%), специфічність – 83.9% (95% ВІ 72,3-92,0%), прогностична значущість позитивної величини – 82,5% (95% ВІ 72,4- 89,4%). Прогностична значущість на рівні 82,5% свідчить про досить точну класифікацію пацієнтів із складнощами на етапі евакуації. Прогностична значущість негативної величини ROC-кривої індексу прогнозування виникнення складнощів на етапі евакуації становить 80,0% з довірчим інтервалом 95% від 70,9% до 86,8%. Збільшення порогового значення критерію призводить до збільшення позитивної прогностичної вартості (+PV). Негативна прогностична вартість (-PV) зазвичай зменшується зі збільшенням порогового значення критерію. Інтервали надійності (95% CI) для +PV та -PV вказують на точність оцінки прогностичної вартості та показують, що існує деякий рівень невизначеності при оцінці результатів. Висновки. Результати дослідження показали, що індекс прогнозування виникнення складнощів на етапі евакуації, розрахований на основі шкалу оцінки безпеки АМЕ має сильний зв'язок з ризиком, що свідчить про його високу прогностичну значущість. Значення площі під ROC-кривою (AUC) дорівнюють 0,88, що свідчить про його високу дискримінаційну здатність у визначенні ризику. Значення p<0,001 підтверджують статистичну важливість зв'язку між ризиком складнощів та розрахованим індексом.