Визначення біохімічних показників секрету парауретальних залоз у жінок репродуктивного віку

Abstract

Мета дослідження. Визначити відмінності секрету парауретральних залоз від сечі, шляхом проведення біохімічного аналізу секрету жіночих парауретральних залоз та довести, що даний біоматеріал не є кров'ю або її похідними, а є самостійною біорідиною, що продукується функціонально активним органом. Матеріали та методи. Було досліджено 14 зразків секрету парауретральних залоз здорових жінок без хронічних захворювань і без поточних скарг на стан здоров’я. Вміст креатиніну в секреті парауретральних залоз досліджували загальноприйнятим методом Яффе за допомогою набору реактивів. Біуретовим методом визначали концентрацію білка. Активність γ-глютамілтранспептидази та лужної фосфатази вивчали за допомогою відповідних наборів реактивів для визначення цих ензимів у крові згідно з інструкцією. Вимірювання активності нейтральної α-глюкозидази в секреті парауретральних залоз жінок проводилось за швидкістю утворення глюкози в нейтральному середовищі при розщепленні мальтози у 0,2 М фосфатному буфері (рН 6,5). Вміст утвореної глюкози визначали глюкозооксидазним методом за допомогою набору реактивів згідно з інструкцією. Результати. В результаті проведеного дослідження отримано об’єктивне підтвердження відмінності секрету парауретральних залоз від сечі за відсутністю в його біоматеріалі білка, креатиніну, наявності ферментативної активності нейтральної α-глюкозидази, лужної фосфатази та γ-глютамілтранспептидази доводять функціональність їх призначення. Виявлена відсутність активності лужної фосфатази в секреті парауретральних залоз умовно здорових жінок. Результат отриманих даних вимагає підкреслити достатньо вагоме місце секрету парауретральних залоз. Багатоаспектність його полягає, передусім, у створенні сприятливих умов для проведення статевого акту за рахунок об’єму, який досягається під час збудження своїх максимальних величин. Біохімічне вивчення складу секрету підтвердило відмінність його від сечі, а наявність ферментів (лужна фосфатаза, нейтральна а-глюкозидаза, γ-глютамілтранспептидаза) та визначення їх активності довели функціональне їх призначення, яке є очевидною складовою у вигляді забезпечення життєздатності сперматозоїдів їх рухливості. Висновки. Виявлено, що за умови відсутності нейтральної α-глюкозидази та γ-глютамілтранспептидази в сечі, спостерігалась висока ферментативна їх активність в секреті парауретральних залоз, що обумовлює значення першого в підтримці лужного середовища, яке сприяє рухливості сперматозоїдів, а її зниження в секреті, додатково аргументує роль залоз у її виникненні (867±52 проти 1242±64 у здорових). Призначення γ-глютамілтранспептидази – у забезпеченні кислотно-лужної рівноваги, що важливо у підтримці вагінального нейтрально-лужного середовища.