Дослідження асортименту фармацевтичного ринку лікарських засобів з пробіотичною активністю, що містять бактерії роду Bacillus, Lactobacillus та Bifidobacterium

Abstract

Вступ. Останнім часом значно підвищується інтерес до пробіотичних препаратів, оскільки вони володіють низкою переваг, такими як: здатність балансувати корисні бактерії у шлунково-кишковому тракті (ШКТ), є безпечним засобом при лікуванні діареї, здатні покращувати психічні стани людини, зменшують ступінь перебігу алергії, допомагають зміцнити імунну систему. Тому вважаємо доцільним розглядати пробіотики як перспективний інгредієнт для розробки нових лікарських засобів для місцевого застосування. Мета. Дослідити асортимент фармацевтичного ринку лікарських засобів з пробіотичною активністю, що містять бактерії роду Bacillus, Lactobacillus та Bifidobacterium. Матеріали та методи. При проведенні досліджень матеріалами слугували: Державний реєстр лікарських засобів, сайт tabletki.ua, інструкції для медичного застосування препаратів. При проведенні дослідження використовували аналітичні та статистичні методи аналізу. Результати. Згідно даних Державного реєстру лікарських засобів (ЛЗ), станом на 2024 рік в Україні зареєстровано 23 засоби, які володіють пробіотичними властивостями. Серед них відсутні ЛЗ, які виготовляють в Україні. Встановлено, що із 23 ЛЗ зареєстрованих в Україні 43,5 % – комбіновані, а 56,5 % є монопрепаратами. Серед монопрепаратів преважають ЛЗ до складу яких входять суміші спор полірезистентного штаму Bacillus clausii – 54 %, на другому місці препарати, що містять Saccharomyces boulardii – 31 %, найменше представлено ЛЗ із Escherichia coli – 15 %. До складу комбінованих ЛЗ, входять комбінації суміші пробіотиків Lactobacillus acidophilus та Bifidobacterium animalis – 30 %, а також переважають комбінації Lactobacillus acidophilus, Lactobacillus rhamnosus, Streptococcus salivarius – 40 %, рідше зустрічаються суміші Bacillus coagulans і Lactobacillus, Escherichia coli, Enterococcus faecalis та штами Escherichia coli по 10 % кожного. Структурний аналіз пробіотиків за анатомо-терапевтичною класифікацією (ATC) класифікацією показав, що близько 87 % ЛЗ, належать до ATC-групи А «Засоби, що впливають на травну систему і метаболізм», 9 % до групи G «Засоби, що впливають на сечостатеву систему та статеві гормони», і решта 4 % належить до групи L «Антинеопластичні та імуномодулюючі засоби». Проведений внутрішньогруповий аналіз показав, що досліджувана категорія ЛЗ належить до двох підгруп ATC-групи G: G01 «Протимікробні та антисептичні засоби, що застосовуються в гінекології» і G02 «Інші гінекологічні засоби», більшість ЛЗ належить до підгрупи А07 «Антидіарейні препарати; засоби, що застосовуються для лікування інфекційно-запальних захворювань кишківника» також один ЛЗ належить до підгрупи L03 «Імуностимулятори». Сегментація асортименту за видом лікарської форми (ЛФ) показала, що на фармацевтичному ринку серед пробіотичних ЛЗ домінують тверді ЛФ – 69,5 %, другу позицію займають рідкі ЛФ – 30,5 %. Серед твердих ЛФ найбільш поширені капсули для орального застосування – 48 % та порошки для орального застосування – 13 %, рідше зустрічаються таблетки та капсули з пробіотиками для вагінального застосування – по 4 % відповідно. Рідкі лікарські форми включають в себе суспензії для внутрішнього застосування – 22%, та краплі оральні – 9 %. Існує чотири засоби для місцевого застосування, до складу яких входять штами пробіотичних бактерій Bacillus subtilis і Bacillus megatherium. Проаналізувавши вид ЛФ було з’ясовано, що серед засобів з пробіотиками для місцевого застосування переважають нашкірні спреї – 50 %, рідше зустрічаються аерозоль та крем з пробіотиками – по 25 %. Висновки. Проаналізувавши фармацевтичний ринок України щодо ЛЗ з пробіотичними активними фармацевтичними інгредієнтами, встановлено, що усі ЛЗ є іноземного виробництва, що створює необхідні умови для фармацевтичної розробки вітчизняних препаратів. Серед досліджених препаратів переважають ЛЗ, які застосовують при розладах шлунково-кишкового тракту – 85 %, і лише 15 % застосовується з метою лікування ран та опіків. Оскільки сьогодні залишається актуальним пошук нових ефективних препаратів для лікування ран та опіків, є доцільним розглядати пробіотики як перспективний інгредієнт для розробки нових ЛЗ для місцевого застосування.