Abstract
Мета. Актуальність дослідження зумовлена потребами суспільства у гармонійному розвитку особистості дітей, у тому числі й тих, які мають фонетико-фонематичний недорозвиток мовлення (ФФНМ). Сучасна освітня парадигма висуває перед педагогами завдання підвищення ефективності корекційно-розвивального процесу в закладі дошкільної освіти, зокрема через використання ігрової діяльності. Чільне місце серед ігор у цьому процесі посідають дидактичні.
Методи і матеріали. У процесі дослідження було використано такі методи: 1) теоретичні: аналіз, синтез психолого-педагогічної та методичної літератури, індукція, дедукція; 2) емпіричні: спостереження, бесіди, логопедичне обстеження; 3) педагогічний експеримент; 4) методи математичної статистики.
Результати. У дітей з ФФНМ поєднуються порушення вимови звуків, складової структури слова, просодичних компонентів, інтонації, фонематичних процесів. Формування звукової культури мовлення в дошкільників із ФФНМ є важливим, адже розвиток фонематичних процесів позитивно позначається на становленні всієї мовленнєвої системи дитини. Ефективним засобом розвитку звукової культури мовлення дітей з ФФНМ є дидактична гра, як на заняттях, так і поза ними. За результатами діагностики було визначено, що порушення звукової культури мовлення за всіма критеріями (фонетичним, фонематичним, звукоскладовим і просодичним) мають 100% обстежуваних дітей. Було розроблено й апробовано систему роботи, що складалася з трьох етапів – підготовчого, формування первинних вимовних умінь і навичок, формування комунікативних умінь і навичок. Її реалізація відбувалася з урахуванням таких педагогічних умов: (1) природно і гармонійно включати ігри у всі можливі режимні моменти та фронтальні й індивідуальні заняття; (2) під час планування проведення ігор ураховувати послідовність роботи щодо формування звуковимови та фонематичного слуху й сприймання у дітей; (3) враховувати під час проведення ігор механізм дефекту, індивідуальні можливості й особливості поведінки дітей
Висновки. Результати експериментального дослідження на констатувальному етапі засвідчили ефективність запропонованої системи роботи з дітьми 5-го року життя з ФФНМ, яка була зреалізована відповідно до виокремлених педагогічних умов.
Publisher
Pereiaslav-Khmelnytskyi Hryhorii Skovoroda State Pedagogical University
Reference38 articles.
1. Ahmed, B., Monroe, P., Hair, A., Tan, C. T., Gutierrez-Osuna, R., & Ballard, K. J. (2018). Speech-driven Mobile Games for Speech Therapy: User Experiences and Feasibility. International Journal of Speech Language Pathology, 20(6), 644–658. https://doi.org/10.1080/17549507.2018.1513562
2. Amatieva, O., & Yefremova, O. (2000). Dydaktychna hra yak zasib formuvannia ekspresii movlennia u ditei starshoho doshkilnoho viku [Didactic Game as a Means of Forming Older Preschool Children’s Speech Expression]. Naukovyi visnyk Pivdennoukrainskoho derzh. ped. un-tu im. K.D. Ushynskoho – Scientific Bulletin of the South Ukrainian State Pedagogical University named after K.D. Ushinskyi, 12, 46–50 [in Ukrainian].
3. Artemova, L. V. (1995). Vchysia hraiuchys [Learn While Playing]. Kyiv: Tomiris [in Ukrainian].
4. Barna, I. (2020). Didactic game – an effective means of developing the language in autistic children. Teaching Crossroads: 15th and 16th IPB Erasmus Weeks (рр. 11–21). Instituto Politécnico de Bragança.
5. Bazovyi komponent doshkilnoi osvity [The Basic Component of Preschool Education]. (2021). MON Ukrainy. Nakaz № 33 vid 12.01.2021. URL: https://mon.gov.ua/storage/app/media/rizne/2021/12.01/Pro_novu_redaktsiyu%20Bazovoho%20komponenta%20doshkilnoyi%20osvity.pdf [in Ukrainian].