РОЗВИТОК АРХІВНОЇ СПРАВИ В ПЕРІОД УКРАЇНСЬКОЇ РЕВОЛЮЦІЇ (1917 - 1920 рр.)

Abstract

У статті досліджується проблема розвитку архівної справи в період Української революції 1917-1920 рр. Розкрито політику уряду Центральної Ради спрямовану на підготовку  стандарту архівної справи, визначення специфіки обліку, опису та зберігання архівних документів, відкриття перших науково-дослідних і навчальних закладів. Проаналізовано роль Бібліотечно-архівного відділу при департаменті мистецтв Генерального секретаріату в освітніх справах на чолі з відомим істориком О. Грушевським, Державного військово-історичного архіву під керівництвом Я. Ждановича. Висвітлено діяльність уряду гетьмана П. Скоропадського, яка полягала у реалізації проекту архівної реформи започаткованої Архівно-бібліотечним відділом під керівництвом історика та архівіста В. Модзалевського. Реформа проголошувала державну власність на архівні документи та утворення Центральної установи архівної системи – Національного архіву Української держави, де б зберігалися документи загальнодержавного характеру. Для зберігання документів губернських інституцій планувалося створення губернських архівів. У статті розкрито внесок відомих діячів архівної справи О. Грушевського, В. Модзалевського у розбудову Української держави, збереження її культурних цінностей. Простежено становлення гетьмана П. Скоропадського як  діяча архівної справи, його прагнення зберегти не лише архіви родинного фонду Скоропадських, але і діловодство військових частин, адже гетьман добре усвідомлював значення архівних документів для історії держави та самовизначення її громадян. Уряд Директорії тримав в полі зору діяльність архівних установ. Для збереження архівних матеріалів Полтавський губернський комітет по охороні пам'яток старовини, мистецтва і природи видав більше 100 «охоронних листів», які стосувалися збереження музейних колекцій  та підтримки діячів літератури і мистецтва. Незважаючи на складні умови в яких розвивалася архівна справа в добу Української революції (1917-1920 рр.) було досягнуто значних успіхів у збереженні архівних документів як важливого джерела для вивчення історії Української держави. Значний внесок у архівне будівництво зробили відомі архівні діячі доби Української революції (1017-1920 рр.): В.Л. Модзалевський, О. С. Грушевський, В.В. Міяковський, О.І. Баранович, Л.Ю. Биковський, П. В. Клименко та ін.