Письмо про себе як наративна модель

Abstract

Вступ. Презентоване у статті дослідження висвітлює специфіку наративної моделі, утвореної письмом індивіда про себе самого. Відбувається розширення проблематики лінгвістичної семантики шляхом включення в неї категорії письма як мовленнєвої діяльності. У такий спосіб стаття експлікує психолінгвістичний код формотворчих елементів концепту “письма про себе” (“Я”, “себе”, “письмо як естетична діяльність”). Також у статті простежено вплив процесу письма на суб’єкта. Мета. Описати усі параметри письма про себе як варіанту оповіді, завдяки якій суб’єкт наближається до самопізнання. Методи. У статті застосовано (пост)структуралістський, наратологічний підхід. Теоретико-методологічну базу дослідження становлять концепції та ідеї Ж. Лакана, Ж. Ґюсдорфа, Р. Барта, П. Рікера, Ж. Женетта. Результати. Виокремлені головні положення праць провідних французьких дослідників особистісного письма дозволили описати наративні особливості письма про себе, які були підтверджені та уточнені з боку художніх творів. Виявлений лінгвістичний код різних французьких варіантів термінів на позначення особистісного письма допоміг експлікувати сферу несвідомого, що має місце в письмі про себе. Погляд на письмо як на форму мовленнєвої діяльності в аспекті психоаналізу привів до висновку про те, що письмо виявляє “Я” індивіда, яке він не усвідомлював. Початок процесу письма свідчить про відчуття людиною порожнечі та прагнення заповнити її, але розгортання письма виявляє прогалини у сфері психічних потреб. Перетворюючи хаос індивідуальної пам’яті під час письма на рефлексію подій та переживань, індивід тим самим займає позицію позаперебування до себе колишнього: у статусі наратора отримує можливість дивитися збоку на своє “Я”. Водночас, письмо як наратив виступає упорядкуванням імпульсів внутрішнього освіту індивіда, які структуруючись на письмі набувають об’єктивності в якості сліду.  Висновки. Беручи на себе роль суб’єкта письма, герой виявляється включеним у процес вироблення смислів пережитих подій. Ідентичність наратора перетворює індивіда на суб’єкта становлення. Описані параметри письма про себе як наративної моделі відкривають горизонт подальших психолінгвістичних досліджень письма як оповіді з особливою комунікативною рамкою у віртуальному просторі, який пропонують сучасній людині новітні технології. Проведене дослідження вводить письмо про себе в коло питань психолінгвістичного аспекту комунікації.