Abstract
Мета дослідження – представити типові особливості й індивідуальні відмінності вербального сприймання та розуміння українськими студентами-франкофонами концепту КОЛІР. Для реалізації мети було поставлене завдання виявити етнокультурну специфіку репрезентації концепту колір у французькій фразеологічній картині світу та проаналізувати особливості вербального сприймання студентами-франкофонами конотативного змісту ахромних та поліхромних кольорів у складі фразеологізмів.
Методи і методики дослідження. Семантико-когнітивний метод, психолінгвістичний підхід (вільний асоціативний експеримент), прийом частотно-статистичної характеристики, метод компонентного аналізу, лінгвокультурологічний аналіз, системний аналіз, дослідницький синтез були використані у дослідженні.
Результати. Результати дослідження засвідчили, що кольоратив у складі фразеологічних зворотів є національною реалією та культурним протопипом. Колір – це специфічний психічний символ, який вербалізується і передає певний психоемоційний стан особистості. Кольоративи, які безпосередньо пов’язані з візуальним сприйняттям світу, складають психоемоційний компонент концептуальної та мовної картини світу. Концепт кольору актуалізується емосемами. Серед кольоративів фразеологічних номінацій у психологічній свідомості французів найбільше представлені ахромні (білий і чорний) кольори, а також поліхромний (синій) колір. Поліхромний і ахромний кольори співвідносяться з певними емоціями, рисами характеру, психофізичним станом. Встановлено, що французька культурна традиція характеризується біоархетичними відповідностями між окремими кольорами та певними символічними значеннями. Певному кольору відповідає певний психоемоційний стан. Думки, почуття та асоціативні стани людини представляються у вигляді кольорової палітри.
Висновки. У результаті проведеного вільного асоціативного експерименту та методу аналізу психосемантики кольороназв встановлено, що кольоративи є вербальним символом носіїв соціокультурної інформації, які здатні відображати приховані процеси і закони мовної картини світу через фразеологічну систему. Кольоративи з негативною конотацією (74,42%) (червоний, чорний, синій, зелений, білий, жовтий, рожевий) переважають над кольоративами з позитивною конотацією (25,58%) (рожевий, білий, синій, зелений). Отримані результати свідчать про те, що у значній мірі асоціація «колір – психоемоційний стан» у французькій фразеологічній картині світу збігається з уявленнями українських студентів про психоемоційні стани, виражені у французьких фразеологізмах. Кольористичний фразеологічний фонд містить потужний семантико-когнітивний потенціал, дослідження якого заслуговує на велику увагу з боку лінгвістів, психологів та психолінгвістів на шляху комплексного дослідження людської мовленнєвої діяльності.
Publisher
Pereiaslav-Khmelnytskyi Hryhorii Skovoroda State Pedagogical University
Subject
Linguistics and Language,Language and Linguistics,Experimental and Cognitive Psychology
Reference69 articles.
1. Abramova, G., & Dmitryuk, N. (2021). Paremii-nazidaniya v yazykovom coznanii kazahskoho naroda. [Edification Dictums in the Language Consciousness of the Kazakh Ethnos]. Psycholinguistics, 29(2), 8–24 https://doi.org/10.31470/2309-1797-2021-29-2-8-24 [in English].
2. Antonenko, E.Yu. (2011). Yazyk tsveta [The language of color]. Kharkov: Folio [in Russian].
3. Apresyan, Yu.D. (1995). Leksicheskaya semantika [Lexical semantics]. Izbrannyye Trudy – Selected works (Vol. 1). Moscow: Yazyki russkoy kultury [in Russian].
4. Aristotel (1983). Nikomakhova etika [Nikomachean ethics] (Vols. 1–4). (Vol. 4, pp. 54–293). Moscow: Mysl [in Russian].
5. Bazyma, B.A. (2005). Psihologiya tsveta: Teoriya i praktika [Psychology of Color: Theory and Practice]. Moscow: Rech [in Russian].