Віддзеркалення пандемії COVID-19 у мовленнєвій свідомості українських студентів

Abstract

Метою дослідження є аналіз мовленнєвих особливостей, пов’язаних з відзеркаленням у україномовній свідомості пандемії коронавірусу. Методи і методики дослідження. У якості дослідницької методології було використано метод вільних асоціацій, також були використані методи аналізу інформації, лінгвістичного опису, порівняння, інтерпретації, елементи кількісного підрахунку. У якості слів-стимулів були відібрані 10 понять та загальновживаних термінів, які пов’язані з описом пандемії Covid-19 і мали найвищу частоту зустрічальності в пошуковій системі Google – “коронавірус”, “Covid-19”, “пандемія”, “соціальна дистанція”, “самоізоляція”, “карантин”, “маска”, “вакцина”, “локдаун” та “ПЦР-тест”. Результати. Проведення асоціативного експерименту показало, що на лексичному рівні більшість реакцій на стимули відносяться до нейтральної лексики (66.0%), близько 35.0% якої мають негативну конотацію; 32.0% складають синоніми стимулів чи пов’язані з ними поняття. В асоціативній поведінці респондентів можна виокремити ситуативний, функціональний (прагматичний) та дескриптивний (описовий) підходи, присутні оціночні та емоційні стратегії реагування. Серед частин мови превалює використання іменника (64.0%) та іменника з означенням (17.0%), що пов’язане з його здатністю давати назву предметам та явищам. Аналіз синтаксичного рівня показав, що 22.0% реакцій представлені словосполученнями і 5.0% – реченнями, здебільшого еліптичними. Більша ж частина реакцій представлена окремими словами. Висновки. Кількісні дані, отримані в результаті проведення асоціативного експерименту методом вільних асоціацій, дають чітке уявлення про те, з якими соціальними смислами концепт “коронавірус” асоціюється в мовній свідомості українських студентів. В асоціативних полях переважають негативні стимули, пов'язані з небезпекою, невизначеністю, катастрофою та хворобою, а також відсутності довіри к необхідним медичним заходам. Реакції, пов’язані з освітньою предметною галуззю становлять лише близько 5.0% (дистанційне навчання), що свідче, що освіта не стала пріоритетом під час пандемії, а достатня велика кількість відмов від реагування може опосередковано свідчити про блокування або вкрай негативне ставлення до явищ, пов’язаних з цією хворобою, у мовній свідомості респондентів. Також вивчення мовної свідомості студентства з використанням методів психолінгвістики та лексико-семантичного аналізу під час пандемії коронавірусу формує як новий міждисциплінарний напрям у царині лінгвістичних досліджень соціопсихолінгвістичний, де вплив соціального та ситуативного контексту на мову може стати вирішальним, так створює умови для розвитку нового психолінгвістичного напряму – психолінгвістики екстремальних ситуацій.