УНІВЕРСАЛЬНІ ПРИНЦИПИ І ЦІННОСТІ БІОМЕДИЧНОЇ ЕТИКИ: АСПЕКТИ ВЗАЄМОЗВ’ЯЗКУ З БІОЮРИСПРУДЕНЦІЄЮ

Abstract

У статті проаналізовано принципи, що регулюють використання нових біотехнологій у життєдіяльності людини. Відзначаються тенденції розвитку цих принципів, серед яких – розширення системи принципів біоюриспруденції, вплив на їх формування принципів біоетики; активне використання їх у судовій практиці. Наразі під егідою Ради Європи розроблено комплекс міжнародно-правових і рекомендаційних актів, що регулюють сферу біоетики, а також пов’язаних з нею питань. Конвенція Ов’єдо є єдиним міжнародним юридично обов’язковим документом про захист прав людини у біомедичній галузі. З огляду на європейську систему захисту прав людини у Конвенції закріплені такі ключові принципи, які стосуються права людини у сфері біомедицини: пріоритет людини, вільна та поінформована згода, захист права на повагу до приватного життя та право на інформацію. Зазначені положення корелюють з основною метою договору – гарантувати права та основні свободи кожного, зокрема недоторканність, а також забезпечувати захист гідності та індивідуальної цілісності людини у зв’язку із застосуванням досягнень біології та медицини. Відповідно до Конвенції Ов’єдо держави-члени зобов’язані захищати гідність і недоторканність кожної людини без будь-якої дискримінації. Особливу роль у сфері біоетики покликані відіграти міжнародно-правовідоговори та акти Ради Європи, які стимулюють держави до розробки відповідного внутрішньодержавного законодавства та інших правових заходів щодо захисту прав людини.