ВИЗНАЧЕННЯ ЗМІСТУ ТА СТРУКТУРИ ЛІКУВАЛЬНО-ОЗДОРОВЧОГО ТУРИЗМУ

Abstract

У статті представлено наукову позицію автора щодо визначення сутності лікувально-оздоровчого туризму та його структури. Дослідження виходить з того, що однією з тенденцій розвитку світового туристичного ринку є стрімке зростання кількості подорожей з лікувально-оздоровчими цілями. Фактори, які детермінували це явище, об’єктивні: глобалізація, урбанізація, збільшення кількості людей похилого віку, поширення філософії здорового способу життя, зростання платоспроможності населення тощо. Найближчими десятиліттями потреба в лікувально-оздоровчих послугах буде зростати, що актуалізує питання кадрового забезпечення. В Україні ринок лікувально-оздоровчого туризму перебуває в стадії формування: санаторно-курортний туризм переживає спад, розвиток медичного, спа- та велнес-туризму стримується відсутністю правового забезпечення, їхні межі розмиті; панує термінологічна невизначеність. Це ускладнює освітній процес, особливо на спеціалізаціях з медичного та лікувально-оздоровчого туризму. Ґрунтовний аналіз наукових доробок зарубіжних та вітчизняних вчених показав, що основні дискусії виникають з приводу: 1) рамок лікувально-оздоровчого туризму: він обмежується лише лікувально-оздоровчими послугами (розглядається у вузькому значенні), чи об’єднує лікувальні, оздоровчі та лікувально-оздоровчі послуги (розглядається в широкому значенні); 2) його структури– виділяються два (лікувальний та оздоровчий) чи три (додається ще лікувально-оздоровчий) підвиди; 3) місце лікувально-оздоровчого туризму по відношенню до медичного, реабілітаційного, рекреаційного, спа- та велнес туризму. Обґрунтування позиції автора: на основі аналізу діючих нормативно-правових актів визначено юридично закріплену різницю між лікувальними та оздоровчими послугами. В першому випадку діяльність відбувається в двох секторах: медицина і туризм, і потребує оформлення відповідних дозволів. В другому – лише в сфері туризму. На основі цього, всі послуги, які так чи інакше пов’язані з системою охорони здоров’я, котрі планує отримати турист під час подорожі, розглядаються як складові лікувального туризму, який, у свою чергу, виступає підвидом лікувально-оздоровчого туризму (в широкому його значенні).