Варіативність показників тиреотропного гормону в клінічній практиці

Abstract

Визначення тиреотропного гормону гіпофіза (ТТГ) є одним із найбільш поширених аналізів у світі. У статті розглядається варіабельність рівня ТТГ в крові та її причини в контексті надійності оцінки цього показника. Також обговорюється визначення терміну субклінічного гіпотиреозу, а саме того рівню ТТГ, який повинен бути приводом до призначення тироксину. Більшість авторів на сьогодні вважають, що, в загальному випадку, при первинному виявленні гіпотиреозу, призначення тироксину здебільшого потрібно лише при ТТГ >10 мОд/л. Мета дослідження – виявити ступінь розбіжностей між двома вимірюваннями ТТГ з інтервалом не більше 7 діб. Матеріалом дослідження послужили результати неодноразових вимірювань ТТГ (із розмірністю мОд/л) у пацієнтів, за період 2000-2023 рр. Всього таких пар вимірювань ТТГ (із проміжком не більше ніж тиждень) було знайдено в електронному реєстрі 316. Також було проаналізовано випадки, де проміжок між вимірюваннями складав 6, 5, 4 та 3 доби. При цьому пар вимірювань із проміжком у 3 доби виявилось 104. Результати та обговорення. Більшість випадків знаходиться в межах розбіжності значень ТТГ до 10 мОд/л, але значна кількість різниць значень двох вимірювань ТТГ є більшою за 10 мОд/л, та навіть може сягати понад 100 мОд/л. Встановлено відсутність залежності від проміжку часу між двома вимірюваннями, віком пацієнта, а також відсутність кореляції різниці вимірювань ТТГ від року вимірювання (2000-2023). Вважаємо, що розбіжності у вимірюваннях ТТГ за декілька днів наперед за все виникають внаслідок наявності циркадних ритмів, імпульсного характеру секреції та впливу зовнішніх факторів (різниці в часі забору, наявності сніданку і т.ін.). Висновки. Вперше виявлений результат ТТГ поза межами норми не повинен бути підставою для встановлення діагнозу гіпотиреозу та призначення лікування, окрім випадків, коли він цілком відповідає клінічним ознакам та термінове призначення лікування необхідно для покращення стану хворого. При наявності невідповідності результату ТТГ та клінічної картини бажана перевірка в різних лабораторіях, визначення вільних трийодтироніну та тироксину. У будь-яких клінічних випадках, не слід намагатися підтримувати ТТГ у вузьких межах лічених одиниць, бо фактичні коливання при вимірюванні частіше за все є більшими, що робить такі намагання марними.