Наш півстолітній пошук розуміння етіології та патогенезу порушень розвитку нейроендокринної регуляції репродукції та ендокринної реакції на стрес (міні-огляд)

Abstract

В оглядовій статті підсумовані основні результати півсторічних експериментальних досліджень Відділу ендокринології репродукції та адаптації в галузі вроджених вад нейроендокринної системи, зумовлених патогенними впливами на материнський організм під час критичних періодів індивідуального розвитку. Досліджено патогенез перинатальних порушень формування нейроендокринних систем репродукції та адаптації, ендокринних та поведінкових наслідків цих порушень у віковому аспекті. Запропоновано нейрохімічну концепцію андрогензалежних розладів статевої диференціації мозку, які стосуються регуляції оваріальних циклів, статевої поведінки, функції гіпоталамо-гіпофізарно-адреналової системи та її реакції на стрес. Показана роль кортикостероїдів у ранньому програмуванні гіпоталамо-гіпофізарно-адреналової системи внутрішньоутробного плоду та виявлено аномалії її реакції на стресогенні чинники в дорослому житті експериментальних тварин. Розкрито нейрогормональні механізми патогенезу синдрому пренатального стресу, зокрема роль гаммааміно-масляної кислоти і катехоламінергічної системи гіпоталамуса, і накреслено шляхи фармакологічної профілактики його негативних віддалених наслідків. Досліджено віддалені ефекти пренатальної експозиції до дибутилфталату, бісфенолу А та ібупрофену в якості ендокринних дизрапторів. Описано новий синдром гіперсексуальності та гіперандрогенії в самців щурів після експозиції материнського організму до низьких доз дибутилфталату протягом критичного періоду статевої диференціації мозку плоду. Висновки. Результати досліджень свідчать про важливість подальших пошуків у галузі так званої функціональної тератології. Вони є патогенетичною основою для профілактики низки розладів нейроендокринної регуляції та поведінки.