Антиандрогени, наночастинки та біоактивні пептиди: експериментальні та клінічні питання

Abstract

Оглядова стаття підсумовує основні результати екс- периментальних досліджень співробітників лабораторії нейрогормональної регуляції розмноження та відділу ендокринології репродукції та адаптації стосовно біологічних ефектів нестероїдних антиандрогенів, наночастинок металів, біоактивних пептидів та їх імплементації в різних галузях медицини. Досліджено фармакодинамічні ефекти і фармакокінетику ніфтоліду (флутаміду) та інших синтезованих в інституті антагоністів рецепторів андрогенів із групи заміщених карбоксанілидів. На цьому підгрунті запропоновано новий метод функціональної діагностики гонадотропних резервів гіпоталамо-гіпофізарно-тестикулярної системи та створено лікарські засоби для лікування гірсутизму, синдрому полікістозних яєчників, раку передміхурової залози. Проведено їхні доклінічні дослідження та впровадження в клінічну ендокринологію, онкологію, гінекологію, дерматологію. Експериментально обгрунтовані та підтверджені онкоурологічною практикою концепція оптимальної андрогенної блокади та метод низькодозової естроген-антиандрогенної паліативної та неоад’ювантної терапії раку передміхурової залози та його метастазів. Розроблено і впроваджено спосіб підвищення ефективності гонадотропної стимуляції овуляції в циклах допоміжних репродуктивних технологій. Виявлено пригнічуючий вплив полідисперсного колоїдного розчину наночастинок золота (10-50 нм) на ріст ксенографтів андрогензалежного раку передміхурової залози людини, трансплантованих під капсулу нирки мишей. Препарат зменшував кількісне співвідношення епітеліальних клітин ксенографтів до строми, а в дослідах in vitro пригнічував проліферацію ракових клітин простати LnCaP і частково блокував стимулювальний ефект 5-альфа-дигідротестостерону на ріст культури. У дослідах на старіючих щурах виявлено стимулювальний ефект перорального введення наночастинок діоксиду церію (2-3 нм) стосовно сперматогенезу та секреції тестостерону. Досліджено вплив рекомбінантного поліпептидного цитокіну EMAP II (endothelial-monocyre activating polypeptide II) та його нанокомпозитів на ріст ксенографтів андрогензалежного раку передміхурової залози людини в мишей. Ін’єкції EMAP II гальмували ріст ксенографтів, викликали в них цитотоксичний ефект та запальну реакцію. Флутамід посилював протипухлинну дію EMAP II. У дослідах на культурі LnCaP спостерігали проапоптотичний та антипроліферативний ефекти препарату. Отримані результати експериментальних досліджень створюють підгрунтя для розроблення нових методів лікування андрогензалежного раку передміхурової залози з використанням нанометалів і біоактивних пептидів.