БІОТЕХНОЛОГІЧНІ ЧИННИКИ ЕТОЛОГІЇ БДЖІЛ ПІД ЧАС ЗБИРАННЯ НЕКТАРУ

Abstract

Мета роботи – дослідження впливу біотехнологічних чинників, таких як видовий склад медоносівта чистопородність сімей на етологію бджіл під час збирання нектару. Породну приналежністьбджіл визначали за комплексом таких ознак: візуальним методом – за поведінкою, кольором і рисамиопушення тіла; якісними фізіологічними – печатка меду, злобливість, рійливість та біоморфомет-ричними показниками. Облік щоденного медозбору проводили методом контрольної сім’ї, зважуючивулики на вагах після закінчення льоту бджіл, а одержаного товарного меду – зважуванням відібра-них із гнізда медових стільників до й після відкачування з них продукту. Дослідження проводили наукраїнських степових бджолах, вивчаючи ці ознаки. Відзначено такі найтиповіші екстер’єрні риси їхпородної приналежності, а саме: довжина хоботка від 6,34 до 6,44 мм, кубітальний індекс у межах2,17±0,04 – 2,61±0,05, дискоїдальне зміщення 76–100 %, форма краю воскового дзеркальця 68–96 %випуклих випадків. Проаналізовано видовий склад медоносних рослин у типових умовах медозборівЛісостепової зони України та їхній внесок у загальний медозбір протягом усього пасічницького сезо-ну. Конвеєрне цвітіння медоносних рослин починається з лісового різнотрав’я, верб, садових культур,озимого ріпаку. Влітку основними об’єктами збору меду є біла акація, липа, гречка, соняшник. Засприятливих погодних умов сукупно ці медоноси забезпечують безперервний приріст запасів корму всередньому по 200–400 г за день. У медозбірних умовах, що досліджувалися, сильні бджолині сім’їзбирали до 20 кг товарного меду з білої акації, 15–17 кг з липи, 9–10 кг з озимого ріпаку, 12–15 кг ізгречки та 11–13 кг із соняшника. Показано, що кількісні характеристики накопичення меду убджолиному гнізді залежать від низки біотехнологічних чинників. Основними показниками, яківпливають на етологію бджіл при збиранні нектару, є чистопородність та видовий склад медонос-ної бази. Результати проведених досліджень слугують підґрунтям для подальших досліджень етоло-гії української степової породи бджіл під час медозбору, її популяризації та використання на великихпасіках (понад 100 сімей) згідно з планом породного районування в умовах Лісостепової зони України.